Будапештський меморандум
Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї (англ. Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons) — міжнародна угода[1], укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж дня Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї[2].
Цитати
[ред.]Будапештський меморандум — це всім нам певна настанова про те, яким чином потрібно і яким чином не потрібно забезпечувати національну безпеку[3]. |
|||||
— Павло Клімкін |
Головний гарант України – це Збройні сили України. Це куди серйозніше, ніж Будапештський меморандум[4]. — 24 серпня 2016 року |
|||||
— Петро Порошенко |
Є цікава річ, про яку багато не говорять із США, Великою Британією та Францією. А саме, що вони, щонайменше пасивно, порушують угоду, під якою підписалися, – Будапештський меморандум. Уся Рада Безпеки Організації Об’єднаних Націй, Китай, до речі, теж підписав його. Україна віддала свій ядерний арсенал в обмін на гарантію, що Росія поважатиме її кордони. Тож, коли вона 2014-го порушила їх, це було неймовірною втратою обличчя для інших постійних членів Ради Безпеки ООН. І те, що було далі, всі ці зустрічі мінських і нормандських форматів, коли підписанти цього меморандуму обговорювали з Росією погоду й те, яку частину України вона може загарбати, – це сюрреалістичний світ[5]. |
|||||
— Грегор Розумовський |
За відмову від третього у світі ядерного потенціалу Україна отримала гарантії безпеки. Тієї зброї у нас немає. Безпеки у нас немає також. Немає і частини території, що за площею більша ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія. А головне — немає мільйонів наших громадян, громадян України. Усього цього немає[6]. — Під час виступу на мюнхенській безпековій конференції 2022 року |
|||||
— Володимир Зеленський |
Коли ми вже виробили остаточний текст, виникло питання щодо «запевнень» («assurances») чи «гарантій» («guarantees»). Ми наполягали на тому, що мають бути «гарантії». Врешті-решт погодилися, що в англійському тексті будуть «запевнення», а в українському й російському — «гарантії». Беручи до уваги фразу в кінці меморандуму, що текст складений у чотирьох примірниках і всі вони автентичні, ми можемо говорити про те, що наш варіант із використанням слова «гарантії» юридично правильний[7]. |
|||||
— Борис Тарасюк, заступник Міністра закордонних справ України (1992–1994) |
Ми випробували з Росією усі способи, щоб вирішити українську кризу дипломатичним шляхом. Путін вирішив розпочати воєнні дії. І я розумію українців, які кажуть: «Ми не можемо підписати угоду з Росією, тому що Росія не дотримується жодної угоди, яку вона підписала в минулому». Саме Росія [8] підписала Будапештський меморандум 1994 року і сказала: «Якщо Україна відмовиться від ядерної зброї, розміщеної на її території, ми, Росія, гарантуємо територіальну цілісність, суверенітет України»[9] |
|||||
— Крістоф Гойсґен |
США та Україна недооцінили Росію і не очікували на прихід Путіна. Можна припустити, що якби президенти України Леонід Кравчук або Леонід Кучма в 1993-1994 рр. могли передбачити події 2014 року, то не погодилися б на підписання Будапештського меморандуму. — 2018 рік, про Будапештський меморандум, який Україна, Білорусь і Казахстан підписали взамін на гарантії незалежності та недоторканності кордонів, зокрема й з боку Росії |
|||||
US & Ukraine underestimated Russia & did not anticipate Putin. […] Presumably, had Kravchuk or Kuchma in 1993-94 foreseen 2014, they would not have done trilateral deal or Budapest.[10] | |||||
— Стівен Карл Пайфер, колишній посол США в Україні |
Тоді нинішній міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був представником РФ в ООН, і він наполіг на тому, щоб Будапештський меморандум став документом Ради Безпеки. Ми не можемо просити українців підписати угоду з Лавровим, бо ми знаємо, що він брехун. Тому потрібно, щоб українці взяли на себе ініціативу, щоб вони вирішували, коли настав час укласти угоду. І коли вони просять гарантії безпеки, я думаю, ми повинні надати їм ці гарантії[9]. |
|||||
— Крістоф Гойсґен |
Я ініціюю проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ. Якщо вони знову не відбудуться, або за їхніми результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів[6]. — Під час виступу на мюнхенській безпековій конференції 2022 року |
|||||
— Володимир Зеленський |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Меморандум зареєстрований у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй за номером 52241 [1] [2]
- ↑ https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/601041/08._Non_Proliferation_Treaty_1968__Status_list.pdf
- ↑ Павло Клімкін: Ми не будемо грати в зручний для когось сценарій, Українська правда
- ↑ Порошенко: ЗС України - це серйозніше, ніж Будапештський меморандум
- ↑ Момент, коли Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС, був моментом, коли ваш поїзд рушив
- ↑ а б Ми востаннє звертаємося до Будапештського меморандуму - промова Володимира Зеленського у Мюнхені, Європейська правда
- ↑ Мавпа з гранатами: як Україна з "Верхньої Вольти з ракетами" перетворилася на країну без ракет. УП. 03.12.2021. Процитовано 05.12.2021.
- ↑ разом із Великобританією, США та Україною.
- ↑ а б «Якщо Україна може повернути Крим, її треба підтримати»
- ↑ https://twitter.com/steven_pifer/status/1008943068374896640