Перейти до вмісту

Будапештський меморандум

Матеріал з Вікіцитат

Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї (англ. Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons) — міжнародна угода[1], укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж дня Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї[2].

Цитати

[ред.]
  •  

За відмову від третього у світі ядерного потенціалу Україна отримала гарантії безпеки. Тієї зброї у нас немає. Безпеки у нас немає також. Немає і частини території, що за площею більша ніж Швейцарія, Нідерланди чи Бельгія. А головне — немає мільйонів наших громадян, громадян України. Усього цього немає[3]. — Під час виступу на мюнхенській безпековій конференції 2022 року

  Володимир Зеленський
  •  

Я ініціюю проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ. Якщо вони знову не відбудуться, або за їхніми результатами не буде конкретних рішень щодо гарантування безпеки нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і усі пакетні рішення 1994 року були поставлені під сумнів[3]. — Під час виступу на мюнхенській безпековій конференції 2022 року

  — Володимир Зеленський
  •  

Коли ми вже виробили остаточний текст, виникло питання щодо «запевнень» («assurances») чи «гарантій» («guarantees»). Ми наполягали на тому, що мають бути «гарантії». Врешті-решт погодилися, що в англійському тексті будуть «запевнення», а в українському й російському — «гарантії». Беручи до уваги фразу в кінці меморандуму, що текст складений у чотирьох примірниках і всі вони автентичні, ми можемо говорити про те, що наш варіант із використанням слова «гарантії» юридично правильний[4].

  Борис Тарасюк, заступник Міністра закордонних справ України (1992–1994)
  •  

Головний гарант України – це Збройні сили України. Це куди серйозніше, ніж Будапештський меморандум[5]. — 24 серпня 2016 року

  Петро Порошенко
  •  

США та Україна недооцінили Росію і не очікували на прихід Путіна. Можна припустити, що якби президенти України Леонід Кравчук або Леонід Кучма в 1993-1994 рр. могли передбачити події 2014 року, то не погодилися б на підписання Будапештського меморандуму. — 2018 рік, про Будапештський меморандум, який Україна, Білорусь і Казахстан підписали взамін на гарантії незалежності та недоторканності кордонів, зокрема й з боку Росії

 

US & Ukraine underestimated Russia & did not anticipate Putin. […] Presumably, had Kravchuk or Kuchma in 1993-94 foreseen 2014, they would not have done trilateral deal or Budapest.[6]

  Стівен Карл Пайфер, колишній посол США в Україні
  •  

Будапештський меморандум — це всім нам певна настанова про те, яким чином потрібно і яким чином не потрібно забезпечувати національну безпеку[7].

  Павло Клімкін

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. Меморандум зареєстрований у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй за номером 52241 [1] [2]
  2. https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/601041/08._Non_Proliferation_Treaty_1968__Status_list.pdf
  3. а б Ми востаннє звертаємося до Будапештського меморандуму - промова Володимира Зеленського у Мюнхені, Європейська правда
  4. Мавпа з гранатами: як Україна з "Верхньої Вольти з ракетами" перетворилася на країну без ракет. УП. 03.12.2021. Процитовано 05.12.2021.
  5. Порошенко: ЗС України - це серйозніше, ніж Будапештський меморандум
  6. https://twitter.com/steven_pifer/status/1008943068374896640
  7. Павло Клімкін: Ми не будемо грати в зручний для когось сценарій, Українська правда