Братковський Данило Богданович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данило Братковський
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Власний герб родини Братковських
Пам'ятна дошка на місці страти святого Данила Братковського від поляків.

Дани́ло Братко́вський (нар. бл. 1642 — † 15 листопада 1702) — громадський діяч, поет, борець за православ'я, підчаший венденський, оборонець прав українського населення на шляхетських сеймиках Київщини та Волині[1]. Святий ПЦУ.

Цитати[ред.]

Із збірки «Світ, розглянений по частинах», 1697 р.[ред.]

  •  

Баране, раджу з вовком не тягатись,
Хвоста одірве — навчишся скрадатись[2].

  •  

Тепер, як роблять тобі, може, шану,
Питайся швидше: «Чого треба пану?[3]»

  •  

«Про кого, хлопче, найбільш розмовляли?»
«Калитку, пане, усі вихваляли!»
«Хто добре мовив?»
«Калитка», — він каже.
«Кого обрали?» — «Калитка покаже![3]»

  •  

Як важко бути вівці між вовками,
Так і цнотливим поміж лайдаками[3].

  •  

Часто те вадить, коли хвіст радить...
Вступися, мозку, хвостяка хай судить,
Як хвіст дорадить, то чоловік зблудить[3].

  •  

У нас так, пане, звичайно буває —
Зна кухар, що у горнець накладає[3].

  •  

Всі депутати й посли тої ж хати:
Зна дідько дідька, щоб бажане мати[3]!

  •  

Хіба в селі гірші, як в городі раки[3]?

  •  

Хто смак має добрий, той лихо з ним має[3].

  •  

Кінь чи віл — рветься до пари своєї[3].

  •  

Хоч світу будеш найбільший любитель,
Для тебе завше знайдеться ганьбитель[3].

  •  

Не глина — камінь має прахом стати,
А ти, людино, хочеш протривати[3]!

  •  

...Сіялася нива,
Треба її зжати, як настануть жнива[4].

  •  

Фортель розчинить тюремнії мури,
Слабший фортелем сильнішого дурить[4].

  •  

Фортель фортелем, за мудрі фортелі
Спече фортелем нас чорт на вертелі[4].

  •  

Жіноцтво з кості створив ти, мій Боже,
Це часто в горлі стать кісткою може[4].

  •  

Начиння з глини слабкіше, ніж з кості[5][4].

  •  

В гарнім сімействі голова — мужчина
Та не хвіст — жінка, без хвоста ж людина[4].

  •  

Жінка — це шлунок, шлунок всім керує,
Вариться в шлунку — в голові парує[4].

  •  

В гарної жінки ти червонощокий,
Злу жінку маєш — синяки під оком
В тебе чи в неї. Правду кажуть люди:
Хто є сильніший, того й правда буде[4].

  •  

Треба за мужа біднішого мати,
Тоді він буде тебе шанувати[4].

  •  

Краще жить з левом, ніж злу жінку мати[4].

  •  

Борони Боже! Світ наш — то звіринець[4].

  •  

Лева в цім світі рідко можна стріти,
Жінка скажена в кожнім є повіті[6].

  •  

Дідові жінка, ніби до кожушка
Прілого комір з молодого смушка[6].

  •  

У всьому добру жінку, любий брате,
І поміж тисяч важко відшукати.
Але і добра трапитися може,
Адже знаходять поміж терном рожі[6].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg