Пам'ятна дошка на місці страти святого Данила Братковського від поляків.
Дани́ло Братко́вський (нар. бл. 1642 — † 15 листопада 1702) — громадський діяч, поет, борець за православ'я, підчаший венденський, оборонець прав українського населення на шляхетських сеймиках Київщини та Волині[1]. СвятийПЦУ.
Із збірки «Світ, розглянений по частинах», 1697 р.[ред.]
Баране, раджу з вовком не тягатись,
Хвоста одірве — навчишся скрадатись[2].
Тепер, як роблять тобі, може, шану,
Питайся швидше: «Чого треба пану?[3]»
«Про кого, хлопче, найбільш розмовляли?»
«Калитку, пане, усі вихваляли!»
«Хто добре мовив?»
«Калитка», — він каже.
«Кого обрали?» — «Калитка покаже![3]»
Як важко бути вівці між вовками,
Так і цнотливим поміж лайдаками[3].
Часто те вадить, коли хвіст радить...
Вступися, мозку, хвостяка хай судить,
Як хвіст дорадить, то чоловік зблудить[3].
У нас так, пане, звичайно буває —
Зна кухар, що у горнець накладає[3].
Всі депутати й посли тої ж хати:
Зна дідько дідька, щоб бажане мати[3]!
Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7