Бойченко Вадим Сергійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойченко Вадим Сергійович
Vadim Boychenko (cropped).jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Вадим Сергійович Бойченко (нар. 5 червня 1977, Маріуполь, Донецька область, УРСР) — український політик, маріупольський міський голова (з 15 грудня 2015 року).

Цитати[ред.]

  •  

Я вдячний кожному герою та героїні, які захищають Маріуполь. Це і Збройні сили, і Нацгвардія, і полк «Азов», і 36 бригада морської піхоти, і прикордонники. Всі вони зараз там і всі вони захищають Батьківщину. Вони б'ються і будуть битися. Вони на своїй землі, захищають своїх матерів, дружин та дітей. Вони мотивовані цим. На відміну від росіян, які напали на нас[1].

  •  

Коли наші люди спілкувалися з російськими офіцерами на блокпостах, ті самі казали: «Ми не знаємо, що тут робимо. Ми почуваємось фашистами». Це їхня цитата — не моя. Відчуйте різницю у мотивації[1].

  •  

«Азов» — це підрозділ Нацгвардії. Кожен бойовий підрозділ має назву. Чому «Азов»? Тому що вони базуються на березі Азовського моря. Вони з 2014 року перебувають у Маріуполі, і від них у місті ніколи жодних проблем не було — були лише порядок та дисципліна[1].

  •  

Маріуполь мав військове значення як сухопутний коридор до Криму у Другій світовій. Місто два роки було під німецькою окупацією і, до речі, не отримало так багато руйнувань, як сьогодні від росіян. Коли німці 1943 року віддали Маріуполь, вони автоматично вийшли з Криму. Відповідно, і для Російської Федерації місто має таке саме значення[1].

  •  

Росіяни звільняють території від людей та інфраструктури. Це військовий злочин, який на території України вчиняють російська армія та головний злочинець — Володимир Путін[1].

  •  

Наше головне завдання — інформувати людей. Чесно говорити про те, які звірства вчинила російська армія і Путін, віддаючи злочинні накази. Пропаганда також сприяла цьому. Тому важливо, щоб люди мали правдиву інформацію. Не можна мовчати, треба говорити, говорити та говорити правду[1].

  •  

Ми вибрали шлях європеїзації — не абстрактно йшли до Європи, а будували Європу у своєму місті. У нас у центрі Маріуполя з'явилася Європейська площа із шикарним європейським фонтаном, кілометри заливних газонів, як у Лондоні. І наші діти на цих газонах сиділи з кавою та гітарами[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg