Перейти до вмісту

Бодуен де Куртене Іван Олександрович

Матеріал з Вікіцитат
Ян Бодуен де Куртене
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Ян Нєці́слав Іґна́ци (Іва́н Олекса́ндрович) Бодуе́н де Куртене́ (пол. Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay, рос. Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ; 1845—1929) — російський і польський мовознавець. Перший розробив теорію фонеми і фонетичних чергувань.


  • Наукова точність кожного тлумачного (тобто пояснювального) словника зі сторони матеріалу полягає передовсім у відображенні, по змозі, дійсного життя і дійсних поглядів цього народу. (з передмови до 3-го видання тлумачного словника російської мови Володимира Даля (Петербург, 1912))[1]
  • У зовнішньому, позалюдському світі нема жодного безпосереднього зв'язку між оптичними явищами, що підходять під поняття письма, й акустичними явищами, які підпадають під поняття мови. Ні «букви», як нанесені на фізичні тіла обриси, ні будь-які інші письмові знаки чи їх поєднання не можуть самі по собі перейти у звукові явища, характерні для людського мовного спілкування. Точно так само для звукових і інших явищ, пов'язаних із процесом міжлюдського спілкування в області вимово-слуховій, чужий безпосередній перехід в елементи і їх сполуки, характерні для писано-зорової сторони міжлюдського спілкування. («Об отношении русского письма к русскому языку» (Петербург, 1912), §1)[2]
  •  

Шкідливим забобоном, якого треба знищити, є поділ народів на культурні та некультурні.

 

Szkodliwym przesądem, nadającym się do wytrzebienia, jest dzielenie narodów na kulturalne i niekulturalne.

  — «W sprawie porozumienia się ludów słowiańskich», Warszawa 1908, s. 31

Про Бодуена де Куртене

[ред.]
  •  

І. О. Бодуен де Куртене був ученим за природним даром, за призначенням. Я думаю, що також за призначенням він був і педагог: професор, науковий керівник, учитель. Він з рідкісним бажанням ділився своїми науковими знаннями; він любив учити і вмів це робити, будучи також чудовим педагогом і за великим досвідом, за звичкою, за переконанням. Він був пречудовий керівник в області наукової праці, що вчив працювати ґрунтовно, добросовісно, самостійно, заохочував бажання до наукової праці і викликав любов до себе. Як педагог Бодуена де Куртене володів найважливішими рисами вихователдя та вчителя: вміння пристосовуватися до рівня розвитку й розуміння учня, також терпцем і поблажливістю, а головне добрим, гуманним, воістину товариським ставленням до людини й відсутністю будь-якого тиску на думку та волю свого учня й ученого співрозмовника.

  — Василь Чернишов, російський радянський мовознавець (Воспоминания об И. А. Бодуэне де Куртенэ. Избр. тр., т. 2., с. 686)[3]

Примітки

[ред.]
  1. Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды (биобиблиогр. словарь). Т. 1 — Минск: Издательство БГУ, 1976. — с. 31
  2. Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды (биобиблиогр. словарь). Т. 1 — Минск: Издательство БГУ, 1976. — с. 31-32
  3. Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды (биобиблиогр. словарь). Т. 1 — Минск: Издательство БГУ, 1976. — с. 33-34