Бобинський Василь Петрович (11 березня 1898, м. Кристинопіль Львівського воєводства; нині Червоноград Львівської області — 8 січня 1938 ГУЛАГ СССР) — український поет, журналіст, перекладач.
(…) І хай промине, гейби хмара незнана, Мій жаль, моя туга, мій гнів.
Мій гнів на сей світ, на його марку душу, Мій жаль за Твої юні дні. А туга моя… Ту гадюку я мушу Носить сам у серці на дні…[1] — «Із казок мойого друга» (уривки)
Що я люблю, люблю Тебе безмежно, Всеглядану та вічно недостежну, Сказав мені той став зеленоводен, Що в нім мій зір, сочистих барв голоден,
Узрів Тебе розкішно-безодежну, Простягнуту на зелень прибережну. Сказав мені той день нових народин, Що я Тебе забути вже не годен.[2] — Із книжки «Ніч кохання» (1923)
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі
