Бишовець Анатолій Федорович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бишовець Анатолій Федорович
Anatoliy Byshovets 2.JPG
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Анато́лій Фе́дорович Бишове́ць (нар. 23 квітня 1946, Київ) — радянський і український футболіст і тренер. Нападник, всю кар'єру провів у київському «Динамо». Чотириразовий чемпіон СРСР. Тренував збірні СРСР, СНД і Росії. Заслужений майстер спорту СРСР (1991), Заслужений тренер СРСР (1989), Заслужений тренер України.

Цитати[ред.]

  •  

Ми повинні вигравати чемпіонат Європи. Я говорю це не тому, що можу гарантувати результат. Я можу гарантувати, що ми — я і моя команда — зробимо усе можливе для того, щоб досягти цього результату. З урахуванням мого досвіду і як гравця, і як тренера, з урахуванням уміння передавати футболістам упевненість у своїх силах — це досяжна мета[1]. — Про збірну Росії з футболу.

Про нього[ред.]

  •  

Коментатор із своєї кабіни
криє нас для красного слівця.
Недаремно клуб «Фіорентина»
Мільйон давав за Бишевця...

 

Комментатор из своей кабины кроет нас для красного словца. Но недаром клуб «Фиорентина» предлагал мильон за Бышевца...

  — Із пісні Володимира Висоцького «Розмова з дружиною» («Разговор с женой»)[2].
  •  

Анатолій здивував фахівців і вболівальників своєю індивідуальною майстерністю. Він увійшов у «Динамо», а пізніше і в збірну СРСР з власним ігровим кредо. Здавалося, Бишовцю нестерпно розлучитися з м'ячем, і він брав на себе ініціативу в таких дозах, яка навіть не ввижалася іншим форвардам, і легко обігравав кількох суперників поспіль. Анатолія відразу ж стали звинувачувати у зловживанні індивідуальною грою.

  — Сергій Сальников, олімпійський чемпіон[2]
  •  

Він пересувається по полю якось ліниво, без повної викладки сил, але в потрібний момент вибухає енергією, демонструє ряд відточених фінтів та легко проривається крізь чужі оборонні побудови.

  — Андрій Старостін, заслужений майстер спорту[2]
  •  

Бишовець завжди заряджений на удар, прагне отримати м'яч на передній лінії, знайти активну позицію для удару. І до того ж він досить технічний. Мало хто з молодих вміє так добре грати корпусом, як він. Однак цей форвард дуже неохоче розлучається з м'ячем, подовгу «мусолить» його. Маючи можливість знайти більш прості ходи, Бишовець не використовує їх тому, що прагне зіграти більш оригінально... І тим самим приносить своїй команді не користь, а шкоду.

  Олександр Пономарьов, заслужений майстер спорту[2]
  •  

Анатолій Федорович – дуже інтелігентний, вихований і розумний. Можливо, на сьогодні він не настільки сучасний у футболі, як був у 1988-му році. Однак його людські якості чудові. Ніколи не мав з ним проблем і навпаки Бишовець допоміг мені в житті. Це один з найвеличніших тренерів.

  Володимир Лютий, олімпійський чемпіон[3].
  •  

Бишовець цікаво заповнював час. Наприклад, на фінал Олімпіади з бразильцями ми вирушали з легкістю. Йому вдалося створити таку невимушену атмосферу. Ще до установки кожен відчував, яким буде склад. Це при тому, що офіційно нам його не оголошували.

  Володимир Лютий[3].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg