Бетмен: Рік перший

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Бетмен: Рік перший» (англ. «Batman: Year One») — детективний трилер з елементами нуару Френка Міллера про походження Бетмена у серії коміксів Batman.

Розділ перший: Хто я і як я таким став[ред.]

Він стане найкращим борцем
зі злочинністю, якого бачив
світ…
Це буде не легко.
  • Брюс Вейн:
    • Звідси воно… самі бетонні обеліски та засніжені дахи. Праця людей, які померли кілька поколінь тому. Звідси воно схоже на досягнення. Треба було їхати потягом. Я мушу бути ближче. Мушу бачити свого ворога.
    • Я не готовий. Маю здібності-- можливості, але не знаю способу… ні. Неправда. Маю сотні способів. Але чогось бракує. Щось не так. Я мушу чекати. Мушу чекати.
    • Батьку… Боюся, сьогодні я можу померти. Я намагався бути терплячим. Намагався чекати. Але я мушу знати. Як, батьку? Як мені це зробити? Як?.. Як примусити їх боятися? Якщо я подзвоню, прийде Альфред. Він вчасно зупинить кров. Ще один із твоїх порятунків, батьку. У мене є багатство. Родинний маєток стоїть над печерою, котра стане досконалим штабом… навіть дворецький знається на військовій медицині. Так, батьку. У мене є все, крім терпіння. Я краще помру… ніж чекатиму… ще годину. Я чекав… Вісімнадцять років… вісімнадцять років… після… після Зорро. «Знаку Зорро». Після прогулянки. Того вечора. Після чоловіка з наляканими, порожніми очима і голосом, наче брязкіт скла… після того, як життя втратило сенс.[1] Він з'являється без попередження… розбиває вікно твого кабінету… і мого… я вже бачив його раніше… десь… він злякав мене… у дитинстві… злякав мене… так, батьку. Я стану кажаном.

Розділ другий: Війну оголошено[ред.]

Він тренувався,
чекав і складав плани
вісімнадцять років…
Він вважає
себе готовим…
  • Брюс Вейн / Бетмен:
    • Костюм працює-- краще, ніж я сподівався.[2] Вони завмирають, дивлячись, дають мені стільки часу… Я наближаюся до того, хто здається найсильнішим-- гарчу на нього — цей звук я привіз із Африки-- і раптом усе летить шкереберть. Хлопець зліва кличе маму-- той, що справа, отямився, займає позицію-- будуть проблеми-- найсильніший злякався-- надто сильно-- Ні!-- я не вбивця-- він кричить---- як дівчисько-- йому не більше п'ятнадцяти-- дитя-- лише дитя-- той, про якого я турбувався, б'є-- він натренований-- удар сильний-- викручуй-- хай зрозуміє-- телевізор упав-- я втягую мляве тіло нагору-- добре, що він відключився… як би борсався і далі… моє плече та зуби… все досі на місці… пощастило. Аматорам щастить.
    • Пані, панове. Ви добре поїли. Ви з'їли добробут Ґотема. Його дух. Ваш бенкет майже скінчився. Віднині-- жоден із вас не в безпеці.
  • Джеймс Ґордон:
    • Самосудник прагну бути непередбачуваним, і обирає райони для своїх нападів навмання-- однак щоразу діє між північчю та четвертою ранку… хтось має сірники? Дякую, детективе Ессен. Він іде від вуличної шпани до верхівки, від грабіжників-наркоманів до пушерів, до постачальників — і дорогою — до всіх тих копів, які могли весь цей час підтримувати процес…

Розділ третій: Чорний світанок[ред.]

Вони завели його у ГЛУХИЙ КУТ.
Вони мали чисельну ПЕРЕВАГУ.
Вони загнали його в ПАСТКУ.
Вони в НЕБЕЗПЕЦІ…
  • Джеймс Ґордон:
    • Дощ майже вщух, я на годину запізнююсь і картаюся, що забув подзвонити Барбарі. Вирішуємо ризикнути і знайти таксі. Група байкерів помічає ноги Ессен, лунають звичні зауваження. Ми не зважаємо, ідемо далі. Приїздить таксі. Вона сідає. Ми не прощаємось.
    • Ненавиджу це місто. Ненавиджу себе, і ніч, і все, що вона приносить. Найбільше — коли вона плаче… чергова сварка. Ми з Барбарою стільки сваримося. Вона каже, що мене надто часто нема, а я не вибачаюсь, а лаюся… я замерз усередині… сьогодні вона дзвонила в офіс, мене не було-- я пив каву із Сарою-- Сара-- Боже, я вже зву її Сарою… це неправильно… Барбара має слушність, як завжди…

Розділ четвертий: Друг у біді[ред.]

Він прибирає місто,
що любить бути
брудним
Він не впорається сам.
  • Брюс Вейн / Бетмен:
    • Від мене не втечеш. Кулі мені не шкодять. Ніщо не шкодить. Але я знаю біль. Я знаю біль. Іноді я ділюся ним. Із такими, як ти.
  • Джеймс Ґордон:
    • Він[4] так поводиться, це точно… Але… Але той, хто носить плащ-- а це плащ, а не крила, я бачив-- Той, хто носить плащ, полюючи на злочинців, далеко зайде, аби зберегти таємниці… Таємниці. Прокляття…
    • Що ж, нині навколо паніка. Хтось погрожував отруїти Ґотемське водосховище. Називає себе Джокером. Один мій друг може з ним допомогти. Скоро він буде тут.
  • Альфред Пенніворт:
    • Гм, думаю, далі ви почнете літати-- Як той хлопець з Метрополіса.
    • Мастере Брюсе-- Я побачив украй цікаву статтю в «Таймз». Щодо впливу нестачі сну на тих, хто не зовсім сповна розуму… «Зростання параноїдальних настроїв»… Гм… «Схильність до аномальної, жорстокої поведінки»… Знову йдете, сер? Принести ваші колготки?
  • Селіна Кайл / Жінка-кішка:
    • [5]
    • Асистентка. Тепер — асистентка. Наступного разу зроблю щось ну дуже кепське…

Примітки[ред.]

  1. ↑ У цей момент, у кімнату з Брюсом, який стікає кров'ю, розбиваючи вікно влітає кажан.
  2. ↑ Бетмен планує свою першу зупинку злочинців, у цей раз — три грабіжники, вилазять з телевізором на пожежну драбину.
  3. ↑ Голлі: Не знаю, Селіно-- тобто, ти всі наші гроші витратила на костюм-- Він такий дивний… Тобто…
  4. ↑ Брюс Вейн. Ґордон висловлює думки про "допит" Брюса Вейна що до його потенційної причетності до Бетмена.
  5. ↑ Новини: Учорашній інцидент пов'язує Бетмена з Котячими пограбуваннями. Жінка з кігтями-- Ймовірно, асистентка Бетмена-- Кажуть, має…

Джерела[ред.]

 На цю статтю не посилаються інші статті Вікіцитат.
Ви можете допомогти проектові, додавши посилання сюди з інших статей Вікіцитат.
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Бетмен:_Рік_перший&oldid=98914