Перейти до вмісту

Антуан Лоран Лавуазьє

Матеріал з Вікіцитат
Антуан Лоран Лавуазьє
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Антуа́н Лора́н де Лавуазьє́ (фр. Antoine-Laurent de Lavoisier; 26 серпня 1743, Париж — 8 травня 1794, Париж) — французький науковець, один із засновників сучасної хімії.

Цитати

[ред.]
  •  

Люди, які присвячують себе великій меті нових відкриттів, мають бути незалежними і вільними; тому їхнє існування має бути забезпечене суспільством. Адже будь-хто, змушений працювати, щоб жити, залежить щонайменше від обставин, а необхідно, щоби вчені були якомога незалежніші.[1]

  •  

Той, хто вступає на терен наук, перебуває навіть у менш вигідному становищі, ніж дитина, що набуває своїх перших уявлень; якщо дитина помилилася в корисності або шкідливості довколишніх предметів, то природа дає їй безліч засобів для виправлення своєї помилки. Кожної миті зроблене нею судження виявляється підправленим досвідом. Втрата чи біль йдуть за помилковим висновком, радість або задоволення — за правильним. З такими вчителями людина швидко стає послідовною і швидко привчається правильно міркувати, тому що не можна міркувати інакше, під страхом втрати чи страждання.
Не так постає справа під час вивчення і в практиці наук; помилкові судження, що робляться нами, не зачіпають ні нашого існування, ні нашого благополуччя… уява постійно виводить нас за межі істини; самолюбство і зухвалість, які викликає самовпевненість, спонукають нас робити висновки, що не випливають безпосередньо з фактів…
Єдиним засобом уникнути цих помилок є те, щоб усунути або, принаймні, спростити, наскільки можливо, розмірковування, яке суб'єктивне і яке саме собою може нас ввести в оману; піддавати його постійній перевірці досвідом; дотримуватися тільки фактів, які, будучи надані природою, не можуть нас обдурити; шукати істину тільки в природному зв'язку дослідів і спостережень…[2]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.
  • Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.