Перейти до вмісту

Александров Олександр Данилович

Матеріал з Вікіцитат
Александров Олександр Данилович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Дани́лович Александров (22 липня (4 серпня) 1912 — 27 липня 1999) — математик, фізик, філософ і альпініст.

Цитати[ред.]

  •  

Навіть при досить побіжному ознайомленні з математикою легко помітити її характерні риси: це, по-перше, її абстрагованість, по-друге, точність, або, краще сказати, логічна строгість і незаперечність математичних висновків, і, нарешті, надзвичайна широчінь її застосувань.[1]

  •  

Математика — наука про форми й відношення в абстрагуванні від їхнього змісту.[1]

  •  

Можна сказати, що коли елементарна математика — це математика постійних величин, математика подальшого періоду — математика змінних величин, то сучасна математика — це математика можливих, узагалі кажучи, змінних кількісних відношень та взаємозв'язків між величинами.[1]

  •  

Джерело життєздатності математики в тому, що її поняття та висновки при всій своїй абстрактності виходять… із дійсності і широко застосовуються в інших науках, у техніці, в усій життєвій практиці. Це найголовніше для розуміння математики.[1]

  •  

У моральному плані математика навчає нас суворо ставитися до того, що стверджується як істина, що висувається як аргумент чи висловлюється як доведення. Математика вимагає ясності понять та тверджень і не терпить ні туману, ні бездоказових заяв.[2]

  •  

Математичне міркування наводиться так скрупульозно, що воно стає незаперечним і переконливим для кожного, хто тільки його зрозуміє… Однак суворість математики не абсолютна: вона розвивається; принципи математики не застигли раз назавжди, а рухаються і теж можуть бути і є об'єктом наукових суперечок.[2]

  •  

Добра музика — це «дар божественних звучань», вона будується з суворим додержанням форми. У фугах Баха, як в алгоритмі, як у формулі, міститься строга послідовність. У цій суворості — істотне джерело їх разючої сили. Так і в строгій послідовності математичних побудов є своя внутрішня музика, своя краса — жар холодних формул. Але як розуміння структури музики вимагає музичної культури, так і переживання краси математики вимагає культури математичної.[3]

  •  

Щирого геометра наділено уявою і почуттям форми, почуттям краси геометричного факту. В цьому він подібний до скульптора або графіка.[3]

  •  

Значення чистої математики на сучасному етапі полягає передусім у математичному методі.[4]

  •  

Не буде перебільшенням сказати, що в сучасній математиці з розвитком нової обчислювальної техніки і досягненнями математичної логіки пов'язано новий період, для якого характерним стає дослідження не тільки того чи іншого об'єкта, але й тих шляхів, тих форм, за допомогою яких цей об'єкт задано, не тільки тих чи інших задач, але й можливих способів їх розв'язання.[5]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.