Міркування
| Міркування | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
|
Міркування. 1. Дія за значенням міркувати.
2. Результат роздумів; думка, погляд, переконання.
Цитати[ред.]
Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить.[1] — тут (на сахарні) |
|||||
| — Іван Нечуй-Левицький, ІІІ, 1956,320 |
Коли бачив, що син.. готовий від великої довіри до батька сказати що небудь таке, чого, може, і не слід би, як підказувала батькові інтуіція, говорити з міркувань партійної конспірації, він сам навмисне ухилявся від такої розмови[1] — батько |
|||||
| — Андрій Головко, ІІ, 1957, 585 |
Захар несподівано пригадав і свої колишні філософські міркування.[1] |
|||||
| — Іван Ле, Право.., 1957, 40 |
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Редактори: А. А. Бурячок, П. П. Доценко. Словник української мови. Том 4, І — М. К.: Видавництво «Наукова думка»,1973. — 840с.
