Ада Лавлейс

Матеріал з Вікіцитат


Ада Лавлейс
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Авгу́ста А́да Кі́нґ, графи́ня Лавле́йс (англ. Augusta Ada King, Countess of Lovelace; 10 грудня 1815 — 27 листопада 1852) (при народжені Августа Ада Байрон (англ. Augusta Ada Byron)) — британський математик, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджааналітичної машини. Склала першу у світі програму (для цієї машини). Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». Вважається першим Програмістом в історії.

Цитати про роботу, сім'ю та релігію[ред.]

  •  

Можливо, ви вже з тону мого листа відчули, що я як ніколи наречена науки. Релігія для мене — це наука, а наука — це релігія. У цій глибоко відчутій істині криється секрет моєї глибокої відданості читанню природних творів Бога. Це читання Його. Його воля - Його розум; і це знову вчитися коритися і слідувати (в міру наших сил) цій волі! Бо той, хто читає, хто тлумачить Божество з істинним і простим серцем, тоді підкоряється і підкоряється в діях і почуттях як за допомогою імпульсу та інстинкту. Він не може не робити цього. Принаймні, мені так здається[1].

  •  

Наша сім'я — це альтернативна стратифікація поезії та математики.[1]

  •  

Бог не дав нам (у такому стані існування) більше, ніж дуже обмежені сили вираження своїх ідей та почуттів.[1]

  •  

Мій мозок — щось більше, ніж проста смертна матерія; час покаже (якщо тільки моє дихання або якісь інші фактори не наблизять смерть занадто швидко). Якщо злі сили не стануть на заваді, в найближчі 10 років я висмокчу порцію живої крові з таємниць Всесвіту.[2].

  •  

Не вірю, що мій батько був (і навіть міг бути) таким поетом, яким я стану аналітиком (і метафізиком); для мене, безперечно, ці два шляхи йдуть поруч.[2]

  •  

Я ніколи не буду надто задоволена від того, що я щось розумію, тому що навіть розібравшись в якомусь понятті, наскільки дозволяють можливості, моє розуміння - лише нескінченно мала частина всього, що я хочу зрозуміти про зв'язки та відносини, які відбуваються зі мною…[2]

  •  

Я працюю дуже наполегливо... подібно дияволу (можливо, я і є диявол).[2]

  •  

Думаєте, у мене занадто багата уява? Думаю, що ні.[2]

  •  

Мій спосіб навчання своєрідний, і, думаю, моїм учителем повинна бути своєрідна людина, щоб навчати мене успішно.[2]

  •  

Я вірю, що володію неповторною комбінацією якостей, щоб стати першовідкривачем прихованих реалій природи... Віра змушує мене...[2]

  •  

Я не шкодую про страждання та особливості моєї фізичної будови. Вони навчили мене і продовжують навчати того, чого, на мою думку, ніщо інше не могло розвинути. Це сила і контроль, покладений на мене Провидінням, якому я повинна підкорятися. І наслідки цього постійного контролю фактів надзвичайно потужні. Вони приборкують найкраще в цьому значенні цього слова і створюють чисте, світле, святе, безкорисливе полум’я всередині, яке проливає бадьорість і світло на багатьох.[1]

Цитати про аналітичну машину[ред.]

  •  

Двигун — це матеріальне вираження будь-якої невизначеної функції будь-якого ступеня загальності та складності.[1]

  •  

Розроблено нову велику і потужну мову для використання в аналітичних цілях, і ті, хто нею опанує, зможе використовувати її швидкість і точність для практичних потреб людства більш ефективно, ніж за допомогою засобів, які до сих пір були в нашому розпорядженні.[2]

  •  

Аналітична машина може працювати не лише з числами, але і з будь-якими об'єктами, завдяки взаємодії яких можна висловити науково-абстрактні операції, які можна описати за допомогою позначень і механізмів машини. Уявімо, наприклад, що основоположні відносини висоти музичних тонів у гармонії та композиції можна адаптувати до такого виразу та присвоєння, отже, машина зможе генерувати “наукові” музичні виробництва будь-якого рівня складності.[2]

  •  

Аналітична машина Беббіджа не претендує на оригінальність. Вона може робити все, що запрограмовано нами на зрозумілій їй мові. Вона вміє аналізувати, але не вміє передбачати аналітичні відкриття або істини. Її призначення — надати нам те, з чим ми вже знайомі.[2]

  •  

Чим більше ми аналізуємо, як машина виконує процеси і досягає результату, тим більше відчуваємо, як чітко вона розкладає і висвітлює взаємозв'язок і поєднання різних етапів математичного аналізу; як чітко вона відокремлює речі, які в дійсності різні і незалежні, і об'єднує ті, які залежать одна від одної.[2]

Примітки[ред.]

  1. а б в г д https://archive.org/stream/englischestudien19leipuoft#page/157/mode/1up (1894), Leipzig; O.R. Reisland, "Byron's Daughter", p. 157-158.
  2. а б в г д е ж и к л м Источник: Ада Лавлейс. Заметки к переводу Л. Менабреа “Конспект лекции об аналитической машине Ч. Бэббиджа”, 1842

Джерела[ред.]

  1. https://ru.citaty.net/avtory/ada-lavleis/
  2. https://www.aphorism.ru/authors/ada-lovelase.html