Адам Асник

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адам Асник
Adam Asnyk.jpg
Портрет роботи Яцека Мальчевського
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ада́м А́сник (пол. Adam Asnyk; 1838–1897) — польський поет і драматург; у поезії поєднання романтизму із суспільно-філософськими проблемами позитивізму.

Цитати[ред.]

  •  

Одного серця! Як же мало треба…
Однак я бачу — хочу забагато![1]Сонет «Одного серця»

 

Jednego serca! Tak mało mi trzeba…
A jednak widzę, że żądam zbyt wiele!

  •  

Ти великий чоловік — будь ним, де належить.[2]«Великій Людині»

 

Jesteś wielkim człowiekiem — bądź nim, gdzie należy.

  •  

Коли прощавсь, уста мої мовчали,
Не знав яке потрібно слово кинуть,
Тож всі слова зі мною позостали,
А серце зникло, щоб навіки згинуть.[3]«Коли прощавсь, уста мої мовчали»

 

Kiedym cię żegnał, usta me milczały,
I nie wiedziałem, jakie słowo rzucić,
Więc wszystkie słowa przy mnie pozostały,
A serce zbiegło i nie chce powrócić.

  •  

Найшляхетнішим серцем є те, яке радше дасть себе скалічити, ніж завдасть комусь хоча б подряпини[4].

  •  

Жити — означає встояти під натиском усіх бур і прагнути дістатися туди, де сяють вогні ідеалів[4].

Примітки[ред.]

  1. Адам Асник, Одного серця! так мало, так мало
  2. Адам Асник, Великій Людині
  3. Адам Асник, Коли прощавсь, уста мої мовчали
  4. а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0


Bookmark-new.svg