Перейти до вмісту

Боберський Іван Миколайович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Іван Боберський цитати)
Боберський Іван Миколайович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Микола́́йович Бобе́рський (1873—1947) — український педагог, засновник і теоретик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді. Сприяв становленню й вигадав назву товариства «Пласт».

Цитати

[ред.]
  •  

Байдужі гинуть[1]!

  •  

Вихованє тїла – се шлях до вихованя духа[1].

  •  

В сьвітї лекше знайти маєток, як енерґічних, розумних, совісних, щирих і точних робітників до якої небудь роботи. Вихованє солїдних робітників є найбільшою задачею кождого народу[1].

  •  

Все вперед! Всї враз[1]!

  •  

Де сила, там воля витає.[2]

  •  

Добра держава — це найкращий людський твір на землі. Кожен державлянин, неначе колісце в годиннику, має складно виконувати роботу, яка йому припала.[3]

  — «Дневник», 1918—1919
  •  

За мало читаємо і за мало пишемо; для того за мало знаємо[1].

  •  

Змаг гартує волю[1].

  •  

Кожде поколїнє відповідає за прикмети тїла і духа слїдуючого поколїня.Кождий нарід тільки є варта, кілько зложить жертв на свої цїли[1].

  •  

Кожде поколїнє відповідає за прикмети тїла і духа слїдуючого поколїня.Кождий нарід тільки є варта, кілько зложить жертв на свої цїли[1].

  •  

Кріпи свої сили, бо як ти слабий, то світ скрутить тобі карк.[2]

  •  

Лише зорґанізована фізична сила запевнює народови свободу і независимість[1].

  •  

Любов ближнього в історії народів не істнує[1].

  •  

Нарід, що не стремить до єдности підчас мира, не має карности підчас війни[1].

  •  

Наша сила в нас самих[1].

  •  

Не лебедїти, але стреміти[1]!

  •  

Не плачем, а мечем[1]!

  •  

Нероба стає рабом[1].

  •  

Не поможе слово, коли за словом не стоїть меч.[4]

  •  

Природа дає побіду все сотворіням рухливійшим[1].

  •  

Розбудїм в народї лицарського духа[1]!

  •  

Розвивай свої сили, бо як ти слабий, то сьвіт скрутить тобі карк[1].

  •  

Світом править пястук, кермований мозґом[1].

  •  

Сьвіт посїдає той, хто єго здобуває[1].

Про Боберського

[ред.]
  •  

Проф. Боберський був душею і пропагатором, в слові і в ділі, фізичного виховання української нації і його назвати б можна «батьком Боберським», як це чехи свого Тирша, шведи Лінґа, а німці по нині свого пробоєвика тілесного тужіння німецької молоді Фридриха Яна називають… Проф. І. Боберський є рівночасно ідейним батьком «стрілецької ідеї» і головним організатором боєвого характеру «Українських Стрільців», з яких в часі І світової війни вийшли перші кадри «Українських Січових Стрільців». (Шах С. Львів – місто моєї молодости. Цісарсько-Королівська Академічна Гімназія. – Мюнхен, 1956. – Ч. 3. – С. 83-85.)[5]

  Степан Шах, український педагог
  •  

Він ніколи не боявся перешкод, його не жахали найтяжчі завдання. Коли львівська польська спільнота не хотіла давати йому виступити на сокольській площі, Боберський влаштував виступ в іншому місці. Властивість Боберського — це відвага в самостійній ініціативі та послідовності у виконанні, сполучені з вірою у власні сили та глибоким патріотизмом.[2]

  Едвард Жарський, український педагог
  •  

Завершенням невсипущої праці Івана Боберського був величезний ювілейний шевченківський здвиг 1914 року у Львові. 12 тисяч руховиків, гості з-над Дніпра, безліч глядачів — ось подія, що про неї заговорив західний руханковий світ. Для нас значення цього здвигу полягало в тому, що це була перша великих розмірів маніфестація єдності, організованості. На цьому здвигу виступили й духовні діти Івана Боберського — Українські Січові Стрільці — перші зав'язки новітньої української збройної сили. В їхньому формуванні та вишколюванні відіграв Боберський одну з перших ролей. Він ставив справу ясно: сьогоднішній спортсмен-руховик завтра має стати бойовиком.[2]

  Едвард Жарський, український педагог
  •  

Його життєвий шлях своєрідним чином фокусує усю бурхливу епоху кінця ХІХ – початку ХХ століття; і є своєрідним взірцем українського патріотизму, непідробної вірності національній ідеї, далекоглядної турботи про майбутнє, про молодь, про спорт; взірцем відповідальності, працелюбства, сили волі, шляхетності.[5]

  Оксана Вацеба, історик українського спорту
  •  

Саме Іван Боберський у посібнику «Впоряд» (так він переклав слово «муштра») 1909 року запропонував назовництво для відділів, яке використовували всі — за винятком Збройних сил України — українські військові формації XX століття (УСС, УГА, Армія УНР, РСЧА, УПА): «…4 двійні дають одну рою (Schwarm), 4 рої дають одну чету (Zug), 4 чети дають одну дружину (Kompagnie), 4 дружини дають один курінь (Bataillon)». Лише «дружина» 1914 року стала «сотнею». (2018)[6]

  — Юрій Юзич, співголова «Пласту»

Примітки

[ред.]

Література

[ред.]
  • Сова А. Афоризми професора Івана Боберського // Країна Спорту. Студентський часопис ЛДУФК. Спецвипуск: Рік Івана Боберського на Львівщині. — Львів, 2013. — [25 листопада]. — С. 7.
  • Сова А. Професор Іван Боберський: життя, присвячене Україні (з нагоди 140-ліття від дня народження) // Пластовий шлях. Журнал пластової думки та інформації. — Львів, 2013. — Чис. 3–4 (175—176). — С. 56–58.
  • Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський — основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. — Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. — 232 с.: іл.