Іванов В'ячеслав Всеволодович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов В'ячеслав Всеволодович
Ivanov, Viacheslav.JPG
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

В'ячеслав Всеволодович Іванов (нар. 21 серпня 1929, Москва — 7 жовтня 2017) — російський мовознавець, літературознавець, індоєвропеїст, один із засновників математичної лінгвістики та семіотики культури; академік РАН (2000), академік РАПН (1991).

Цитати про Росію[ред.]

  •  

...я як і раніше вважаю, що історія має велику міць. І люди, які суперечать історії, повинні за це поплатитися. Питання зараз, звичайно, в часі, в тому, що технологія, сучасна наука нав'язує нам прискорення, дуже швидкі терміни. А розвиток мас, розвиток уявлень великого натовпу, то, з чим мають справу ЗМІ, це все значно більш уповільнене. Тому деякий конфлікт реальної хронології і того, що нам здається розумним, має місце. Проте, я думаю, що достатня кількість просто мислячих людей в межах нашої країни в змозі вирішити основну частину проблем. Як вони вирішать, в яких державних, національних, релігійних межах може здійснитися рішення зараз нам важко сказати. Я маю на увазі цілком реальну загрозу виділення окремих автономних областей і республік, скажімо, з мусульманським населенням. Я маю на увазі можливість взагалі поділу Росії на європейську та азіатську частину. — [1]

Цитати про Володимира Путіна[ред.]

  •  

Ви не припускаєте, що Путін може піти на лібералізацію режиму?

— Ось це просто неможливо. Тому що у нього патологічна пристрасть, я думаю, до грошей. Не до влади - тоді можна було б просто його зробити «Його Величністю». Він, напевно, про це думає. Але він боязкий. Якби не боявся, то став би імператором. Але любить він все-таки символічні гроші. Ну навіщо, скажіть, йому потрібно стільки? Це ненормальність, але серйозна ненормальність: він розуміє, що тікати йому буде нікуди - хоча це був би найкращий варіант, якби він сів у літак і полетів би, скажімо, до Фінляндії або Італію. Але далі почнуться розслідування, Інтерпол та інші неприємності - він це розуміє. Я в його особі читаю суміш боягузтва, невеликого розуму, бездарності і якихось пригнічених комплексів, які роблять його дуже небезпечною особою. Боюся, що він уявив себе втіленням національного духу або щось в цьому роді є у нього...


Він бандит. Бандит вміє дуже багато робити. Сталін був бандитом. Ось, мабуть, в цьому сенсі його можна порівняти зі Сталіним, тому що Сталін був теж нерозумна і нездатна людина. Але бандит. А ті, з ким він грав в політичну гру... вони його все-таки сприймали як людину. А людиною він не був, у нього не було людських емоцій. Я думаю, що у Путіна тільки до собаки є людські почуття. Я думаю, що ні до кого з оточуючих у нього ніяких почуттів немає. Розумієте, людина без людських почуттів — це жахливо. У чому помилка Ходорковського? Ходорковський думав, що через те, що вони їдять шашлики, які смажив Абрамович, вони стають якщо не друзями, то людьми в якихось людських відносинах. А з ним ніяких людських відносин бути не може.
Чому ви так в цьому впевнені?

— Я з ним трошки розмовляв — відразу після арешту Ходорковського. Я йому сказав, що Ходорковський, по-моєму, заслуговує добрих слів, оскільки він розуміє, що потрібно науку фінансувати. Путін тоді був президентом і вручав мені медаль. Тобто це були ті часи, коли він ще не зняв маски. Але коли я вимовив ім'я Ходорковського, він позеленів. Реакція була біологічною. Переді мною вже ніякої маски не було, а був страшна, кривава людина. Ось я своїми очима це бачив. Тому все, що відбувалося потім, мене вже нічого не дивувало. — «The New Times», 14-20.05.2012 Вы не допускаете, что Путин может пойти на либерализацию режима?[2]

 

— Вот это просто невозможно.

Почему?

— Потому что у него патологическая страсть, я думаю, к деньгам. Не к власти — тогда можно было бы просто его сделать «Его Величеством». Он, наверное, об этом думает. Но он труслив. Если бы не боялся, то стал бы императором. Но любит он все-таки символические деньги. Ну зачем, скажите, ему нужно столько? Это ненормальность, но серьезная ненормальность: он понимает, что бежать ему будет некуда — хотя это был бы наилучший вариант, если бы он сел в самолет и улетел бы, скажем, в Финляндию или Италию. Но дальше начнутся расследования, Интерпол и прочие неприятности — он это понимает. Я в его лице читаю смесь трусости, небольшого ума, бездарности и каких-то подавленных комплексов, которые делают его очень опасной личностью. Боюсь, что он вообразил себя воплощением национального духа или что-то в этом роде есть у него. Отсюда и эти игры с РПЦ.

В смысле — «всякая власть от Бога», РПЦ становится для него источником недостающей легитимности?

— Я и говорю, если бы он не боялся, то короновался бы. Еще, может быть, и коронуют…

Многие с вами не согласятся, скажут, что вы недооцениваете ум и хваткость ВВП: он разделался с олигархами, кого-то заставил бежать в эмиграцию, кого-то, как Ходорковского, посадил — другие выучили урок. Он заставил бизнесы платить налоги — его предшественники, ни один, этого не смогли, он приучил, что без его решения ничего в стране не случается — ни большие сделки купли-продажи, ни обогащение, ни инвестиции…

— Он бандит. Бандит умеет очень много делать. Сталин был бандитом. Вот, пожалуй, в этом смысле он сопоставим со Сталиным, потому что Сталин был тоже неумный и неспособный человек. Но бандит. А те, с кем он играл в политическую игру, даже Бухарин, который с ним как бы дружил, они его все-таки воспринимали как человека. А человеком он не был, у него не было человеческих эмоций. Я думаю, что у Путина только к собаке есть человеческие чувства. Я думаю, что ни к кому из окружающих у него никаких чувств нет. Понимаете, человек без человеческих чувств — это ужасно. В чем ошибка Ходорковского? Ходорковский думал, что оттого что они едят шашлыки, которые жарил Абрамович, они становятся если не друзьями, то людьми в каких-то человеческих отношениях. А с ним никаких человеческих отношений быть не может.

Почему вы так в этом уверены?

— Я с ним немножко разговаривал — сразу после ареста Ходорковского. Я ему сказал, что Ходорковский, по-моему, заслуживает хороших слов, поскольку он понимает, что нужно науку финансировать. Путин тогда был президентом и вручал мне медаль. То есть это были те времена, когда он еще не снял маски. Но когда я произнес имя Ходорковского, он позеленел. Реакция была биологическая. Передо мной уже никакой маски не было, а был страшный, кровавый человек. Вот я своими глазами это видел. Поэтому все, что происходило потом, меня уже ничего не удивляло.

Примітки[ред.]



Bookmark-new.svg