Євлевич Хома Якович
Тома Євлевич | |
Стаття у Вікіпедії |
Євле́вич Хома́ (То́маш) Я́кович (*?, Могильов — † не пізніше 1647) — український, білоруський поет, гуманіст, релігійний і культурний діяч.
Цитати
[ред.]Із поеми «Лабіринт», 1625 р.
[ред.]І речі всі утішні і для всіх приємні |
Цe неначе бездонну діжку наливати; |
Та не дуріть себе ви: труду того шкода — |
А наука, як той віз, без дьогтю не з'їде, |
Як когось порятує хтось, бува, у скруті, |
А тепер, як блиск злота очі людські звабив, |
Була б Мудрості красній нелегкая влада, |
Як малий і великий пухне з перепою, |
Як же мають учити, самі ж бо без тями, |
Та ж отара овеча, заблудивши в хащі |
Гляньте лишень: наука у вбожестві гине, |
Як настане незгода, в землю підуть скелі — |
І струни голосніше звучать, вигравають, |
Між своїми премудрих для себе шукайте[3]. |
Примітки
[ред.]Джерела
[ред.]- Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7