Такараї Кікаку
| Такараї Кікаку | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Такараї Кікаку (*宝井其角, 11 серпня 1661— 1 квітня 1707) — японський поет жанру хайку, що жив у період Едо.
Цитати
[ред.]Хайку
[ред.]- Помилуватись на вишневий квіт
Услід за матір'ю
Сліпий плететься хлопчик.(Неприкаяні душі // С. 391) - Вечірня злива!
Удалечині
Видніється самотня постать жінки.(Неприкаяні душі // С. 395) - Наснилося чи справді пронизали
Мене мечем? -
Лише блохи укус! (Неприкаяні душі // С. 395) - Під сяйвом райдуги -
Моя нікчемна плоть.
Осіння мряка.(Неприкаяні душі // С. 397) - Сріблястий сніг у місячному сяйві!
За цю красу
Не шкода і життя. (Неприкаяні душі // С. 400) - Журавлику старий!
Нема кому
Тобі й посте́лі навіть постелити.(Неприкаяні душі // С. 401) - За голуб'ятню сонце закотилось.
Затихло все...
Закінчується рік.(Неприкаяні душі // С. 402)
Джерело
[ред.]- Такараї Кікаку. поезії // Неприкаяні душі. Антологія поезії японських мандрівних поетів — дзен-буддистів. Пер. з японської Івана Бондаренка. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. — с. 387–403.
