Юліуш Словацький

Юліуш Словацький

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Ю́ліуш Слова́цький (пол. Juliusz Słowacki; 1809 — 1849) — польський поет і драматург.

Цитати

• Любов — це світло, це небо, це життя!

Поезії

• Ми в розлуці, та жевріє пломінь любові,
  Смутку білий он голуб кружляє між нами,
  Носить вісті мені. Знаю — ти між квітками,
  Знаю — плачеш в кімнаті по згадці раптовій.

(Розлука / Пер. Марії Пригари // Вибрані твори. — Т. 1. — С. 83)

• Але ті, що круг мене лежать, небокраї
  Навіть мрією ти не уявиш палкою,
  Ти не знаєш, як небо на землю спадає,
  Щоб назватися озера синню ясною.

(Розлука / Пер. Марії Пригари // Вибрані твори. — Т. 1. — С. 83)

• Лиш заклинаю — берегти надії,
  Нести народу сяєво знання,
  А як на смерть іти — хай не жаліє
  Із вас ніхто свого ясного дня.

(Мій заповіт / Пер. Максима Рильського // Вибрані твори. — Т. 1. — С. 105)

Драми

«Балладина»

• О, що та молодь!
  Іде від нас і голосно гукає:
  Йдемо шукати щастя! Ми ж, старіші,
  Що по землі уже пройшли убогій,
  Ніде в житті ми щастя не знайшли, —
  Мабуть, не вміли ми його шукати…

(Балладина / Пер. Бориса Тена // Вибрані твори. — Т. 2. — С. 237)

• Любов — то світло, то — небесне лоно!

(Балладина / Пер. Бориса Тена // Вибрані твори. — Т. 2. — С. 286)

«Беньовський»

• Бо вже як гризти я допавсь до чого, —
  Гризу від серця щирого самого.

(Беньовський / Пер. Максима Рильського // Вибрані твори. — Т. 1. — С. 308)

• Біда отим, хто півдуші країні
  Дає, а другу взяв для власних благ!

(Беньовський / Пер. Євгена Дроб'язка // Вибрані твори. — Т. 1. — С. 336)

«Марія Стюарт»

• Час геть усе запише,
  Не вірмо часові!..

(Марія Стюарт / Пер. Марка Зісмана // Вибрані твори. — Т. 2. — С. 91)

«Фантазій»

• Моєму духу давши стусана,
  Пішла звідсіль, не глянувши вона.

(Фантазій / Пер. Миколи Бажана // Вибрані твори. — Т. 2. — С. 456)

Джерела

• Словацький, Юліуш. Вибрані твори: В 2 т. / Переклад з польської за редакцією Максима Рильського. — Т. 1. — 448 с.; Т. 2. — 572 с.