Перейти до вмісту

Щаслива ностальгія

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Щаслива ностальгія (фр. La Nostalgie heureuse) — роман бельгійської письменниці Амелі Нотомб, який вийшов у 2013 році.

Цитати

[ред.]
  •  

Якщо час і виявнює щось в людській істоті, то це рани.

 

Si le temps mesure quelque chose chez un être humain, ce sont les blessures.[1]

  •  

Апокаліпсис — це коли ти більше нічого не впізнаєш.

 

L'Apocalypse, c'est quand on ne reconnaît plus rien.[2]

  •  

Одна справа знати щось, інша — це бачити.

 

Une chose est de le savoir, une autre est de le voir.[2]

  •  

Може трапитися, що найглибша наша потреба є також найжорстокішим випробуванням.

 

Il peut arriver que le plus profond de nos besoins soit aussi la plus atroce des ordalies.[3]

  •  

Якби святий Іван мав прочитати Євангеліє від Матвія, безсумнівно, що він побачив би вигадку.

 

Si saint Jean avait lire l'Évangile selon saint Matthieu, nul doute qu'il y aurait vu une fiction.[4]

  •  

Моє [життя] — послідовність прощань, про які я ніколи не знаю, чи вони остаточні.

 

La mienne [vie] est une succession d'adieux dont je ne sais jamais s'ils sont définitifs.[5]

  •  

Цей парк здається мені показовим у сумній трансформації світу: у того, що є лише поетичним, немає майбтнього.

 

Ce parc me paraît emblématique de la triste transformation du monde : il n'y a pas d'avenir pour ce qui n'est que poétique.[6]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]