Перейти до вмісту

Штучний інтелект

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Штучний інтелект
Штучний інтелект і машинне навчання
Нейропсихологія

Шту́чний інтеле́кт (ШІ, англ. artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, що виконує людина.

Штучний інтелект — здатність інженерної системи (англ. engineered system) здобувати, обробляти та застосовувати знання та вміння[1].

Цитати

[ред.]
  •  

Алан Тюринг, один з моїх героїв усіх часів, зробив якось те, чого не слід було робити. Знаменитий тест Тюринга винагороджує обман, адже у ньому потрібно переконати людей, що вони спілкуються з людиною, а не роботом. Це була справді хороша ідея, але відтоді преміями нагороджують тих, хто здійснює те, що я називаю «діснеїфікацією» штучного інтелекту, тобто роблять його дедалі подібнішим на людей. Але це загалом хибна реклама. Коли ми говоримо про «Сірі», «Ватсона» чи щось схоже, то усі вони мають цей дуже тонкий, наче папір, користувацький інтерфейс, який вводить в оману, буцімто вони щось там розуміють. Але це хибна реклама. Це слід не винагороджувати, а радше критикувати та засуджувати[2]. — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  Деніел Деннет
  •  

Алгоритми є рушійними силами розвитку сучасного ШІ – це певні математичні моделі, які використовуються у комп’ютерних науках. Інший момент – це накопичення великих даних завдяки потужностям сучасних комп’ютерів. Компанії і кожен з нас почали накопичувати багато даних, і всі вони є «харчем» для алгоритмів, які дозволяють на базі цих даних отримувати певні практичні рішення та результати[3]. — «Виклики штучного інтелекту»//Доповідь прочитана на міждисциплінарному семінарі «Обрії науки» 24 вересня 2020 року в Українському католицькому університеті.

  — Олексій Молчановський
  •  

Інколи говорять, що філософи – це ті, хто кажуть: «ми знаємо, що це можливо на практиці, тож потрібно з’ясувати, чи це можливо в принципі». На жаль, вони часто витрачають дуже багато часу на роздуми про логічні проблеми, які абсолютно незначні в усіх інших аспектах. Тож дозвольте мені запам’ятатися фразою: так, я думаю, що свідомий штучний інтелект можливий, оскільки чим же зрештою є ми самі? Ми свідомі. Ми – роботи, зроблені з роботів, які зроблені з інших роботів. Ми актуальні. Теоретично нас можна зробити з інших матеріалів[2]. — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  — Деніел Деннет
  •  

Когнітивні науки значно вплинули на створення штучних нейронних мереж, а отже і розвиток ШІ. Тепер ми вже бачимо зворотній вплив – знання про те, як працюють штучні нейронні мережі, дозволяють поглиблювати наші уявлення про функціонування людського мозку[3]. — «Виклики штучного інтелекту»//Доповідь прочитана на міждисциплінарному семінарі «Обрії науки» 24 вересня 2020 року в Українському католицькому університеті.

  — Олексій Молчановський
  •  

Можливості штучного інтелекту не є статичними, з розвитком технології вони розширюються в геометричній прогресії. Останнім часом складність моделей штучного інтелекту подвоюється що кілька місяців. Тому генеративні системи штучного інтелекту мають можливості, які залишаються не розкритими навіть для їхніх винахідників. З кожною новою системою штучного інтелекту вони створюють нові можливості, не розуміючи їхнього походження та призначення. Як наслідок, наше майбутнє тепер містить абсолютно новий елемент таємничості, ризику і несподіванки[4]. — Зі статті «ChatGPT провіщає інтелектуальну революцію» (2023)

 

AI’s capacities are not static but expand exponentially as the technology advances. Recently, the complexity of AI models has been doubling every few months. Therefore generative AI systems have capabilities that remain undisclosed even to their inventors. With each new AI system, they are building new capacities without understanding their origin or destination. As a result, our future now holds an entirely novel element of mystery, risk and surprise.

  Генрі Кіссінджер, Ерік Шмідт, Даніель Гуттенлохер
  •  

Розпочніть із простого розуму і його здатності вчитися, і він кудись дійде. Еволюція є одним із таких методів. Я очікую, що невдовзі штучний інтелект використовуватиме еволюційні методи й ми побачимо якийсь різновид штучної еволюції, що, можливо, піде дивовижними і непередбачуваними шляхами далеко від вихідної точки. Навчання та еволюція комп’ютерів – це спосіб розширення цього спектра можливих розумів[2]. — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  Девід Чалмерс
  •  

Сучасний ШІ екстремально спеціалізований: ми можемо його навчити виконувати певну дію з числами – проте якщо хочемо інтегрувати ще якісь компоненти у його систему, то мусимо навчати ШІ спочатку. У сучасних умовах ШІ залишається дуже лінійним[3]. — «Виклики штучного інтелекту»//Доповідь прочитана на міждисциплінарному семінарі «Обрії науки» 24 вересня 2020 року в Українському католицькому університеті.

  — Олексій Молчановський
  •  

Те, чого ми категорично зараз не повинні робити, – це перебільшувати ті досягнення, яких нам наразі вдалося досягнути зі штучним інтелектом. Вони великі, але поки що дуже обмежені. Вони ще й близько не довели нас до можливостей людського розуму, і малоймовірно, що доведуть у близькому майбутньому. Цього точно не станеться у найближчих двадцять років, але чи дійдемо ми до них протягом століття? Можливо[2]. — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  — Девід Чалмерс
  •  

Уявіть, що ми досягнули першого такого штучного інтелекту, який матиме людську здатність мислити універсально, а не в якомусь вузькому діапазоні, і, зокрема, сам умітиме створювати штучний інтелект. Десь за рік або два – ці речі блискавично удосконалюються – цей «штучний штучний інтелект» буле набагато кращим, ніж штучний інтелект, створений людиною. Далі він створюватиме нові форми штучного інтелекту, які знову і знову перевершуватимуть самих себе. Отже, люди його створили, а він створить щось краще. Цей процес рекурсивного самовдосконалення штучного інтелекту першим обґрунтував філософ та статистик Ірвінг Джон Ґуд, і я вважаю його неймовірним способом міркування про простори можливих розумів[2]. — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  — Девід Чалмерс
  •  

Чи штучний інтелект розв’яже усі проблеми свідомості? Я майже впевнений, що не розв’яже, принаймні не сам по собі. З іншого боку, я переконаний, що він надасть нам чимало нових здогадок. Ми отримаємо безліч систем на основі штучного інтелекту, які поводитимуться так, наче вони і справді свідомі, а дехто навіть подумає, що є добрі підстави вважати їх свідомими. Але нам однаково буде потрібна філософія, щоб мислити про них таким чином[2]. — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  — Девід Чалмерс
  •  

Якими будуть цілі штучного інтелекту? Як філософи, ми маємо думати про цінності. Але якими цінностями нам належить програмувати штучний інтелект? Нам належить також думати про свідомість. Чи ці штучні розуми «свідомі»? Чи їхня «свідомість» якось пов’язана з людською? Чи вони перетворяться у світ неймовірно підсилених людських переживань, чи, можливо, це будуть світи узагалі без свідомості[2]? — «Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  — Девід Чалмерс

Примітки

[ред.]