Альберт Швейцер
Альберт Швейцер | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Альберт Швейцер (Швайцер, нім. Albert Schweitzer; 1875 — 1965) — німецький філософ, музикознавець, лікар, місіонер в Африці. Нобелівська премія миру (1952) «за місіонерську діяльність».
Цитати
[ред.]Отже жоден з нас не знає, що він робить і що дає людям. |
|||||
So weiß auch keiner von uns, was er wirkt und was er Menschen gibt. [1] |
Серед людей так багато холоду, бо ми не наважуємося дарувати собі стільки тепла, скільки маємо. |
|||||
Viel Kälte ist unter den Menschen, weil wir nicht wagen, uns so herzlich zu geben, wie wir sind. [2] |
Етика полягає у безмежній відповідальності за все, що живе. |
|||||
Ethik ist ins Grenzenlose erweiterte Verantwortung gegen alles, was lebt.[1] | |||||
— «Культура та етика» (1923) |
Що багатогранніше й інтенсивніше передає митець у своєму творі уявлення та ідеї, то сильніший його вплив.[2] |
Бах був учнем усіх майстрів — і старих і нових.[4] |
Успіх не є ключем до щастя. Щастя — ось ключ до успіху. Якщо ви любите те, що робите, ви будете успішним |
Примітки
[ред.]Джерела
[ред.]Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.