Гектор Берліоз

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Гектор Берліоз
Berlioz ill05.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Луї́ Гектор Берліо́з (фр. Louis Hector Berlioz; 1803 — 1869) — французький композитор, диригент, музичний письменник


  •  

Музика — найпоетичніше, наймогутніше, найживіше серед усіх мистецтв. Їй слід було також бути й найвільнішим…[1]

 

  •  

Якщо митець створив твір, здатний у всі часи породжувати високі почуття, то такий митець володіє генієм.[2]

 

Про Берліоза[ред.]

  •  

Об'єм у цілому, розвиток деталей, послідовність, гармонічна тканина, врешті, оркестр, могутній і завше новий, — ось характер музики Берліоза.

 

  Михайло Глинка[3]
  •  

«Липнева симфонія» Берліоза буде жити й надихати людей доти, доки буде жити французька нація.[4]

 

  Ріхард Ваґнер
  •  

Берліоз заклав ґрандіозний фундамент для національної та народної музики однієї з найбільших демократій Європи.[5]

 

  Ромен Роллан
  •  

«Засудження Фауста» [Берліоз] — найнезвичніший твір всієї французької музики.[6]

 

  Ромен Роллан
  •  

У Бетховена колорит — засіб, у Берліоза — мета.

 

  Петро Чайковський

Примітки[ред.]

  1. О музыке и музыкантах, с. 44
  2. О музыке и музыкантах, с. 81
  3. О музыке и музыкантах, с. 103
  4. О музыке и музыкантах, с. 103
  5. О музыке и музыкантах, с. 103
  6. О музыке и музыкантах, с. 103

Джерела[ред.]

  • О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания / сост. Е. С. Райзе. — Ленинград: Музыка, 1969. — 167 с.