Еміль Верхарн

Еміль Верхарн

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Еміль Верхарн (бельг. Émile Verhaeren *21 травня 1855 — 27 листопада 1916) — бельгійський письменник, писав французькою мовою.

Цитати

• Адже вогонь життя, що клекотить віками,
  Що палко бореться, карає сили злі, —
  Це вічний той закон, що править на землі.

(Життя // С. 171)

•  — Ти кого чекаєш вечорами,
  Кличеш скорбними устами,
  Ждеш?

(Жінка в чорному // С. 51)

• Убить, щоб оновлять, творить,
  Померти, та не здатись ненажері!
  Хоч би й розбить чоло, а відчинити двері!
  І що б не трапилось у далечіні з нами,
  Але у світлі дні, у далі весняні
  Могутня сила йде, горять її вогні,
  Спалахуючи грізно над світами!

(Повстання // С. 118)

Джерело

• Верхарн, Еміль. Вибране / Пер. з французької та передмова Миколи Терещенка. — К.: Дніпро, 1966. — 220 с.