Еміль Верхарн

Матеріал з Вікіцитат
Еміль Верхарн
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Еміль Верхарн (бельг. Émile Verhaeren *21 травня 1855 — 27 листопада 1916) — бельгійський письменник, писав французькою мовою.

Цитати[ред.]

  • Адже вогонь життя, що клекотить віками,
    Що палко бореться, карає сили злі, —
    Це вічний той закон, що править на землі.
(Життя // С. 171)
  •  — Ти кого чекаєш вечорами,
    Кличеш скорбними устами,
    Ждеш?
(Жінка в чорному // С. 51)
  • Убить, щоб оновлять, творить,
    Померти, та не здатись ненажері!
    Хоч би й розбить чоло, а відчинити двері!
    І що б не трапилось у далечіні з нами,
    Але у світлі дні, у далі весняні
    Могутня сила йде, горять її вогні,
    Спалахуючи грізно над світами!
(Повстання // С. 118)

Джерело[ред.]

  • Верхарн, Еміль. Вибране / Пер. з французької та передмова Миколи Терещенка. — К.: Дніпро, 1966. — 220 с.