Фіскальна політика

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фіска́льна полі́тика — це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

Цитати[ред.]

  •  

Економічна логіка вимагає, щоб (і розвинені країни йдуть цим шляхом) податок на бізнес зменшувався, а податок на кінцеве споживання — збільшувався. Це аксіома. У наших умовах все не так. Скажімо, згідно з планом на 2003 рік податок на бізнес ще більше збільшується. І, разом з тим, не відчувається, що стимулюється і можливість збільшення споживчого попиту. З моєї точки зору, ми зараз повинні і той, і інший важелі відпускати, стимулюючи розширення податкової бази, щоб «тіньовий» сектор як «шагренева шкіра» стискувався, щоб позабанківський оборот стискувався — і не страждав бюджет. Це — пускове завдання в області фіскальної політики. Тільки після її досягнення треба переходити до інших важелів і до інших дій[1].

 

Экономическая логика требует, чтобы (и развитые страны идут по этому пути) налог на бизнес уменьшался, а налог на конечное потребление — увеличивался. Это аксиома. В наших условиях все не так. Скажем, согласно плану на 2003 год налог на бизнес еще больше увеличивается. И, вместе с тем, не чувствуется, что стимулируется и возможность увеличения потребительского спроса. С моей точки зрения, мы сейчас должны и тот, и другой рычаги отпускать, стимулируя расширение налоговой базы, чтобы «теневой» сектор как «шагреневая кожа» сжимался, чтобы внебанковский оборот сжимался — и не страдал бюджет. Это — пусковая задача в области фискальной политики. Только после ее достижения надо переходить к другим рычагам и к другим действиям.

  Олександр Махмудов

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg