Перейти до вмісту

Формула кохання

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Формула кохання» (рос. Формула любви) — радянський фільм 1984 року режисера Марка Захарова за мотивами повісті Олексія Толстого «Граф Каліостро».

Цитати

[ред.]
  •  

А я, дурна, помирати зібралась. Спитай, отче, може заміж ще сходити напослідок?

 

А я-то, дура, помирать собралась. Спроси, батюшка, может замуж ещё сходить напоследок?

  •  

Золото із ртуті виникає на десятий день, любов із неприязні — на п'ятнадцятий.

  •  

Та пан у нас попередній усіх мужиків примушував латину вчити. Бажаю, каже, думати, наче я в Давньому Римі… Великий просвітитель був!

 

Да барин у нас прежний всех мужиков заставлял латынь учить. Желаю, говорит, думать, будто я в Древнем Риме… Большой просветитель был!

  •  

Організм Ваш, батечку, зовсім розладнаний неправильним способом життя… Печінка млява, сердечко пустує… Як Ви з ним дві тисячі років протягнули, не розумію! Закінчувати треба з хіромантією! Пальцем іскрити, виделки ковтати в нашому віці вже не годиться.

 

Организм Ваш, батенька, совсем расстроен неправильным образом жизни… Печень вялая, сердечко шалит… Как Вы с ним две тыщи лет протянули, не пойму! Кончать надо с хиромантией, дружок! Пальцем искрить, вилки глотать в нашем возрасте уже не годится.

  •  

Варварські звичаї: ключі роздають, а замків нема.

  •  

Чудова феміна!

 

Отличная фемина!

  •  

Голова — предмет темний і дослідженню не підлягає.

 

Голова — предмет тёмный и исследованию не подлежит.

  •  

— Так він сидить у готелі, клопів годує…
— Клопів?! Видатна людина! Магістр!… І клопів?!
— Та вони, пане, не розбирають, хто магістр, а хто не магістр.

 

— Так он сидит в гостинице, клопов кормит…
— Клопов?! Великий человек! Магистр!… И клопов?!
— Так они, сударь, не разбирают, кто магистр, а кто не магистр.

  •  

Перебування в Росії загниваюче діє на незміцнілі уми.

 

Пребывание в России действует разлагающе на неокрепшие умы.

  •  

— Як же добре, Машенько!
— Я не Машенька.
— Все одно добре.

 

— Хорошо-то как, Машенька!
— Я не Машенька.
— Всё равно хорошо.

  •  

— Куди здасте?
— До дільниці. А потім вас там привселюдно відшмагають, як волоцюг, і відправлять до Сибіру прибирати сніг!
— Весь?
— Так! Снігу там багато…

 

— Куда сдадите?
— В участок. А потом вас там публично выпорют, как бродяг, и отправят в Сибирь убирать снег!
— Весь?
— Да! Снега там много…

  •  

Хто їсть мало, живе довго, бо ножем і виделкою риємо ми могилу собі.

 

Кто ест мало, живет долго, ибо ножом и вилкой роем мы могилу себе.

  •  

— У вас в Італії м'ята є?
— Звідки у них м'ята? Бачив я їхню Італію на карті: чобіт чоботом.

 

— У вас в Италии мята есть?
— Откуда у них мята? Видел я их Италию на карте: сапог сапогом.

  •  

Якщо лікар ситий — і хворому легше!

 

Коли доктор сыт — и больному легче!

  •  

— Селянко, а селянко! Хочеш великого, але чистого кохання?
— А хто ж його не хоче?
— Приходь ввечері на сінник. Прийдеш?
— Прийду, чого ж не прийти? Тільки й Ви ж вже приходьте. А то ось вони теж обіцяли і не прийшли.
— А вона з ковалем прийде.
— Нащо нам коваль? Ні, нам коваль не потрібен. Що я, коняка, чи що?

 

— Селянка, а селянка! Хочешь большой, но чистой любви?
— А кто ж ее не хочет?
— Приходи вечером на сеновал. Придёшь?
— Приду, отчего ж не прийти? Только уж и Вы приходите. А то вот они тоже обещали и не пришли.
— А она с кузнецом придёт.
— Зачем нам кузнец? Не, нам кузнец не нужен. Что я, лошадь, что ли?

  •  

Якби я був чесною людиною, скільки народу би в Європі полягло. Жахіття!

 

Если бы я был честный человек, сколько бы народу в Европе полегло. Ужас!

Джерела

[ред.]