Перейти до вмісту

Фельфнер Артур Сергійович

Матеріал з Вікіцитат
Артур Фельфнер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Артур Сергійович Фельфнер (нар. 17 жовтня 2003) — український легкоатлет, який спеціалізується на метанні списа.

Цитати

[ред.]
  •  

Думаю, я в минулого року почав краще відчувати себе, а цьогоріч ще поліпшив це. Відчуваю більше технічні моменти. Досить неочікувано насправді було для мене, що мої перші два старти у 2023 році – і обидва з результатом за 80 метрів. Думав, буде менше. Хоча ще в лютому після змагань на чемпіонаті України я підійшов до тренера, і він мені сказав: «Якби ти метнув менше за 78 метрів, то для мене це було б замало, бо я знаю і бачу, що ти готовий до більшого». Тому так, 80 метрів – це хороший початок [сезону]. Можна виходити на вищий рівень[1]. — Про появу стабільності в результатах на дорослому рівні

  •  

Загалом цього сезону для мене основні змагання – це командний чемпіонат Європи серед дорослих у Польщі в липні, потім буквально за 10-12 днів у мене буде, так би мовити, ключовий для мене старт – чемпіонат Європи до 23 років, там уже буду викладатись наповну. А після цього вже буде дорослий чемпіонат світу в Будапешті, туди теж будемо намагатись їхати, проходити кваліфікацію, метати у фінал[1]. — Про плани на сезон

  •  

Звичайно, це були для мене хороші метри. Але, чесно кажучи, хоч я і не метав на відкритому повітрі, за штангою я бачив, що можу більше. На змаганнях це було видно. Були спроби кривенькі, але по 78 метрів. Я вважаю, що для мене – це дуже сильно. Адже позначку в 78 метрів я перевершив лише минулого року, а зараз уже майже всі снаряди летять в одну точку, так би мовити. Одна спроба була за 80 метрів, але можна ще напрацьовувати, робити більші метри. Загалом задоволений, бо, як я вже казав, я зовсім не метав. Зараз вийдемо [на відкритий стадіон] і будемо відпрацьовувати техніку, а влітку будуть уже ті метри, на які розраховую[1]. — Про перемогу на Кубку Європи з метань

  •  

Коли я дивився старт-листи як серед молоді, так і серед дорослих, то мене здивувала низка речей. По-перше, серед дорослих майже ніхто не приїхав, буквально кілька сильних хлопців, але і їм не вдалось показати свої метри, результат був нижчим. Я знав, що навіть серед дорослих я міг би скласти конкуренцію [на Кубку Європи].
Улітку в мене буде чемпіонат Європи серед молоді. Там основні суперники – це фіни. На Кубок Європи вони взагалі не приїхали. У моїй категорії якраз було кілька хлопців, які метають за 80 метрів, але в Лейрії їх не було. Хотілось би вже з ними змагатись. Є фін [Янне Ляспа], у якого особистий рекорд 79 метрів. Пам’ятаю, був чемпіонат світу U20 у 2021 році, і він тоді в мене виграв 14 сантиметрів. Після того ми не змагались, однак були на зборах, спілкуємось. Він – мій хороший друг, тому хотів би з ним пометати. Усе ще попереду[1]. — Про перемогу на Кубку Європи з метань

  •  

Мої батьки мене мотивують, вони вболівають за мене. Хочеться для них показати високий результат. Іноді батьку кажу: «Я метну за 80 метрів». Він мені відповідає: «Ти? Що?» Потім у мене виходить, і я приходжу до нього: «Я ж тобі казав!» Загалом метання списа – це дуже технічний вид спорту. Досить часто не вдається зробити все, як хочеться. Доводиться збирати все до купи, налаштовувати себе. Випускати спис не вище, не нижче, а все робити посередині, аби влучити, куди треба. Ще треба скоординувати та «влучити» в ноги, аби не поїхала ліва нога. Трохи далі поставив її – і вже все, метання не виходить. Тому налаштовуюсь і працюю над цим[1]. — Про конкуренцію в Україні та мотивацію в секторі

  •  

Цьогоріч у мене дуже насичений змагальний сезон. Зараз буду їздити на комерційні турніри, аби набрати бали для чемпіонату світу серед дорослих. Адже аби відібратись, треба метнути за 85 метрів, або ж потрапляти в топ-32 світового рейтингу. Я зараз іду 31-м. У мене є старти, де я показую хороші результати, але якби це все було на етапах Діамантових ліг, то я був би вже 20-м чи 18-м. Будемо з менеджером обговорювати, куди краще поїхати, аби там давали багато балів[1]. — Про плани на сезон

  •  

Я намагаюсь якомога більше привертати увагу молоді, аби вони займались цим спортом, вірили в себе. Часто спортсмени доходять до певного рівня і завершують, хоча ще могли б метати. Багато хлопців, талановитих є, але в них щось «своє» в голові. Наприклад, штангу не хочуть робити. А як без цього? За рахунок однієї швидкості руки неможливо досягнути високих результатів [у метанні списа]. Я не працюю з великою вагою, беру зазвичай 70 кілограмів у ривку і роблю це на швидкість, аби її розвивати. А без цього – нереально [показувати результат][1]. — Про конкуренцію в Україні та мотивацію в секторі

Примітки

[ред.]