Фальц-Фейн Софія Богданівна

Фальц-Фейн Софія Богданівна

Софія Фальц-Фейн

Софія Фальц-Фейн (8 вересня 1839 – 17 червня 1919) — видатна підприємниця, співзасновниця заповідника Асканія-Нова і морського торгівельного порту Хорли, відома представниця роду Фальц-Фейнів.

Цитати

Всегда впереди всех по вкусу и качеству.. — девіз «Черноморско-Азовской Фабрики Консервов» з 1909 року

Про Софію Фальц-Фейн

[вона] відрізнялася не тільки виключним умом, але й ярко вираженим честолюбством. — зі згадок сучасників

	[підсумком її] «різнобічної та цілеспрямованої діяльності стало заснування пароплавства. Воно мало власні вантажні і пасажирські пароплави, декілька буксирів». — у спогадах В.Фальц-Фейна
	— Володимир Фальц-Фейн

	...фальцфейнівські мільйони походять не від овець, а нажиті вони експлуататорським ганебним способом, кров'ю та потом строкових рабів, єгипетською працею кількох поколінь каховського батрацтва. — образ жорстокої, деспотичної поміщиці Софії Фальц-Фейн, виведений у цьому романі, суголосний совєтським політичним замовленням
	— Олесь Гончар, у романі «Таврія»

	Зовні місто було схоже на оранжерею серед ставків та екзотичних клумб; вздовж широких вуличок біліли односімейні будинки, що потопали в цвітінні фруктових дерев. До послуг хорлівців Софія Богданівна влаштувала училище та готелі, ресторани та бальну залу, а вечорами над темним парком загорялися вогні кінотеатру. Телефон зв'язував місто з портом, Софія Богданівна дзвонила навіть до Асканії-Нови, де господарювали її сини: — Привітайте свою матір — у мене в місті тепер дві тисячі сімейств, жодної поліції, жодних скандалів, а я заводжу друкарню, щоб випускати свою газету.
	Внешне город был похож на оранжерею среди прудов и экзотических клумб; вдоль широких улочек белели односемейные дома, утопающие в цветении фруктовых деревьев. К услугам хорловцев Софья Богдановна устроила училище и гостиницы, рестораны и бальный зал, а вечерами над темным парком загорались огни кинотеатра. Телефон связывал город с портом, Софья Богдановна звонила даже в Асканию-Нова, где хозяйствовали её сыновья: — Поздравьте свою мать — у меня в городе теперь две тысячи семейств, никакой полиции, никаких скандалов, а я завожу типографию, чтобы выпускать свою газету.
	— Валентин Пікуль

	Софія дивиться привітно Вже скільки років в морську даль, А хвилі котяться тиндітні, В собі ховаючи печаль... <...> Лиш моря подихи духмяні На крилах чайки принесли, Застиг у довгому чеканні Колись великий порт - Хорли...
	— Михайло Олійник

Джерела

• Фальц-Фейн В. Аскания-Нова. – К.: Аграрна наука, 1997. – 348 с.
• Тетяна Водотика Золота рибка // Forbes. — 2024. — № 3. — С. 172-174. — ISSN Шаблон:ISSN search link.