Траур

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
ВікіпедіЯ
Дивіться у Вікіпедії:

Траур або Жалоба — горе з приводу смерті людини. Це слово також використовується для опису культурного комплексу поведінки, в якій беруть участь людина або група людей. З часом ці традиції змінювались у різних культурах і розвиватися, хоча багато основних рис поведінки залишаються незмінними.

Цитати[ред.]

  • Він тримав душу свою чистою,

і всі люди плакали над ним.

  • He had kept

The whiteness of his soul,
and thus men o'er him wept. Лорд Байрон, Childe Harold's Pilgrimage, Canto III (1816), Stanza 57.

  • Якщо ви хочете щоб я заплакав, ви повинны оплакати себе першими.
    • Si vis me flere, dolendum est.

Горацій, Ars Poetica (18 до н.е.), CII.

  • "Здалось"? О ні, чуже мені це слово.

Ні плащ мій, мов чорнило, люба мати,
Ані врочисті одяги жалоби,
Ні переривчасті й тяжкі зітхання,
Ні повноводі ручаї з очей,
Ні вираз втрати й суму на лиці,-
Всі вияви і всі ознаки горя
Не значать правди, а лише "здаються".
Вільям Шекспір Гамлет (1600-02), Дія I, сцена 2.

  • Краще піти до дому жалоби, ніж ходити по дому бенкету. Екклезіаст, VII. 2.
  • Слізьми тоді і риданням наситили б ми своє серце.

Гомер Іліада, книга XXII, строка 427.

Посилання[ред.]