Перейти до вмісту

Террі Пратчетт

Матеріал з Вікіцитат
Тері Пратчетт
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Сер Теренс Девід Джон Пратчетт (1948–2015) — британський письменник-фантаст, автор гумористичних романів у жанрі фентезі.

Оповідання

[ред.]

«Море і рибки»

  • Ніщо так не підкреслює індивідуальність, як уніформа: тут підкотимо, там підколемо — і ось вам дрібниці, які тим помітніші, ніж очевидніша одноманітність.

Цикл про Варту

[ред.]

«Варта! Варта!»

  • Кажуть, що боги граються людськими життями. Але в які ігри вони грають і чому, і кому судилося стати пішаком, і які правила цих ігор — хто все це знає?
  • Справа не лише в самотності, справа в перевернутому з ніг на голову способі життя.
  • Великомасштабна система медичної допомоги була відсутня, тож люди помирали самі по собі, без допомоги лікарів.
  •  

Кожен думав, хтось з інших повинен скоро щось сказати, висловити протест, і тоді я про пробубню свою згоду, не скажу щось, — я не настільки дурний, — але точно пробубню дуже чітко, так що у решти не залишиться жодного сумніву, що я категорично проти, тому що в такі часи порядній людині треба майже встати прямо і бути майже почутою... Але ніхто нічого не казав. Які боягузи, кожен думав

 

Each man thought: one of the others is bound to say something soon, some protest, and then I’ll murmur agreement, not actually say anything, I’m not as stupid as that, but definitely murmur very firmly, so that the others will be in no doubt that I thoroughly disapprove, because at a time like this it behooves all decent men to nearly stand up and be almost heard… But no one said anything. The cowards, each man thought

«Ноги із глини»

  • Бритва — це меч свободи. А гоління — акт повстання.
  • Той, хто створював людей, ким би він не був, припустився у своїх розробках однієї великої помилки. Люди так і прагнуть стати на коліна.

«Патріот»

  • Слово «сусід» означає людину, яка готова півжиття судитися через дводюймову смужку землі. Люди рокам живуть поряд, дорогою на роботу вітають один одного дружніми кивками, а потім трапляється якась дрібниця — і ось уже в когось із спини стирчать садові вила.
  • Рідна душа та вірна подруга — ось і все, що людині потрібно. На перший погляд. При наступних же розпитуваннях виявляється, що список побажань неодмінно включає в себе атласну шкіру й бюст, якого вистачило б на ціле стадо корів.
  • Оподаткування, панове, дуже схоже на молочне тваринництво. Головне завдання: максимум молока при мінімумі мукання.

«Нічна варта»

  • Будь-яка випадковість — всього-навсього лише частина задуму більш високого порядку.

Цитати з інших творів

[ред.]
  • Рослини у горщиках мали надто здоровий вигляд, щоб бути справжніми («Жнець»)
  •  

Важко передати п'ятивимірні ідеї мовою, яка розвилася, щоб кричати виклики мавпам на наступному дереві. — Террі Пратчетт, Ian Stewart, Jack Cohen The Science of Discworld III: Darwin's Watch

 

It is hard to convey five-dimensional ideas in a language evolved to scream defiance at the monkeys in the next tree[1].

 
Ця цитата була обрана цитатою дня 12 березня 2016 року.
  •  

"Численні знаки оклику", продовжив він, хитаючи головою, "є явною ознакою хворого розуму." — Террі Пратчетт, Eric

 

"Multiple exclamation marks," he went on, shaking his head, "are a sure sign of a diseased mind."[2].

  (порівняйте з наступними)
  •  

П'ять знаків оклику – явна ознака божевілля. — Террі Пратчетт, Жнець

 

Five exclamation marks, the sure sign of an insane mind.[3].

  •  

П'ять знаків оклику, певний знак нетямної свідомості. — Террі Пратчетт, Жнець

 

Five exclamation marks, the sure sign of an insane mind.[4].

  ВСЛ, переклад Оксани Самари

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Терри Пратчетт.. Стаража! Стража! = Guards, Guards!. — Москва: Эксмо, 2008. — С. 33, 74, 189. — ISBN 978-5-699-17431-7
  • Терри Пратчетт.. Ноги из глины = Feet of Clay. — Москва: Эксмо, 2010. — С. 13,108. — ISBN 978-5-699-19540-4
  • Терри Пратчетт.. Патриот = Jingo. — Москва: Эксмо, 2010. — С. 19,35, 69. — ISBN 978-5-699-19912-9
  • Terry Pratchett. Guards! Guards. — Corgi, 1992. — С. 292. — ISBN 978-0-552-13462-0