Перейти до вмісту

Суфізм

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Суфі́зм (також суфійський іслам або тасаввуф (араб. صوفية‎‎), імовірно від арабського суф (араб. صوف‎‎) — шерсть, суфій — той що носить вовняний плащ) — містико-аскетична течія в ісламі.

Цитати

[ред.]
  •  

Суфійську істину неможливо звести до правил і статутів, формул і ритуалів, але частково вона присутня у всіх цих речах[1].

  Аттар
  •  

Суфізм є внутрішнє вчення будь-якої релігії, яке приходило з усіма пророками, в тому числі й з Ісусом [2].

  — М. Бйорк
  •  

[Суфізм] це не демократія, але приготування до неї, що дає здатність цінувати демократію, яка сама являє собою прелюдію до розуміння реальної рівності людей [3]. — «суфійський спосіб життя ґрунтується на взаємоповазі» (там само)

  — М. Бйорк
  •  

Cуфізм – це спосіб життя, який, як говорять, переданий нам з давніх-давен. Його методики були винайдені, щоб створити удосконалену людину. Щоб досягти цього, суфій має пройти довгий шлях у навчанні. Різниця між цим вченням та всіма іншими духовними системами у тому, що суфійська практика проходить серед людей, а не поза ними [4].
«Мова йде про здатність людей до взаєморозуміння з точки зору суфізму. Суфій виховує Всесвітню Любов. Одвічне питання «в чому є сенс людського життя» з точки зору суфізму має відповідь – «Любов»[5].

  — М. Бйорк
  •  

Суфії вважають, що призначення людей полягає в оновленні частини їх сутності. Причина дисгармонії і незавершеності людини полягає в тому, що вона віддалена від своєї сутності. Її мета — очищення шлаку і активізація золота. Засоби для цієї мети приховані в самій людині[1].

  Ідріс Шах
  •  

Його початок — знання, середина — дія, а кінець — талант[6].
«Суфізм - це наука, за допомогою якої людина знає, як наблизитися до присутності Царя царів, очистити внутрішнє я від пороків і прикрасити його різними чеснотами.»

  — Ібн Аджіба
  •  

Одна година споглядання перевищує шість років ритуальних відправ[7]. — «зосередження розуму на обернутому всередину спогляданні для здобуття мудрості»

  — Мухаммед
  •  

Шлях суфія – це Іслам, і, водночас, це – не Іслам. Це – релігія і це – не релігія. Це тому, що суфізм являє собою реальність усередині всіх релігій[4]
Навколо походження слова «суфізм» існує багато суперечок. ... Арабські вчені відштовхуються від кореня «суф» (вовна), європейські – від слова «софія» (мудрість)[8].

  — М. Бйорк
  •  

Що є вино суфія? — Краса; в формі, в лінії, в кольорі, в уяві, в почутті, в образі дій, — в усьому він бачить одну красу[1].

  Інаят Хан
  •  

У мене є три коханих, три, сутність яких одна, єдина; адже багато речей видаються потрійними, однак, це – не більше, аніж одне. Не називай її ім’я, адже цим можна обмежити ту, яка руйнує всі обмеження[9]. — Тайни можна пережити, але не можна описати.

  Ібн-аль Арабі (1165-1240), суфійський поет
  •  

Я запечатав свої уста, і у серці моєму відкрилися тисячі врат вищого знання, і кожні з цих дверей мали ще по тисячі...[9].

  — Алі Бен Абі Таліб

Примітки

[ред.]
  1. а б в Афоризмы и цитаты
  2. Бёрк М. Среди дервишей / Пер. с англ. – М.: Сампо, 2002. -192 с. — с.13
  3. Бёрк М. Среди дервишей / Пер. с англ. – М.: Сампо, 2002. -192 с. — с.34
  4. а б Бёрк М. Среди дервишей / Пер. с англ. – М.: Сампо, 2002. - 192 с. — с.8
  5. Дудко М. О. Вплив суфійської філософії на відродження західної духовної культури. //Політологічний вісник, N56. - C.78
  6. معراج التشوف إلى حقائق التصوف، تأليف: أحمد بن عجيبة الحسني ص4.
  7. Коран. – СПб., 1993.
  8. Дудко М. О. Вплив суфійської філософії на відродження західної духовної культури. //Політологічний вісник, N56. - C.80
  9. а б Хисматулин А. А. Суфизм / А. А. Хисматулин. – СПб. : Азбука-классика; Петербургское Востоковедение, 2003. — c.207