Максим Володимирович Степанов (нар. 18 серпня 1975, Сковородіно, Амурська область, Російська РФСР, СРСР) — український держпосадовець, міністр охорони здоров'я України з 30.03.2020 до 18.05.2021 року, колишній голова Одеської ОДА.
«НАБУ оголосило мені підозру 21 липня. Я отримав її на електронну пошту від детектива. В той час я перебував у відрядженні за кордоном. Також на електронну пошту детектив мені надсилає повістки про виклик на допит. Те, що викладено в обгрунтуванні підозри - повна нісенітниця і я вважаю дану справу повністю замовною і далі поясню чому.
Також у зв’язку з гостротою питання щодо виїзду чоловіків за кордон, хочу одразу прояснити деякі моменти. Коли почалася повномасштабна війна, 24 лютого 2022 року, я перебував за кордоном, але вже 26-го лютого, в той момент, коли всі виїжджали з країни, я на якихось перекладних - потягами, машинами - їхав у зворотньому напрямку до Києва і був тут усі критичні місяці. Потім декілька разів виїжджав за кордон у відрядження і одразу ж повертався». — про те, як НАБУ 20 липня 2023 року оголосило підозру і 18 серпня викликало на допит Максим Степанов: У нашій країні нічого не відбувається без відома Офісу президента – пана Єрмака, пана Зеленського. Вони точно знають про ЄДАПС (14 вересня 2023 року)
«Ця справа почалася ще у жовтні 2019 року. І була відкрита за заявою колишнього генерального директора ЄДАПСа Павловського. Він, до речі, хизувався у Фейсбуці, що подав відповідні заяви. Справи відкрили і Служба безпеки України, і НАБУ. Я навіть у себе у Facebook тоді писав про це.
«Я не маю жодного стосунку і ніколи не мав до цієї естонської компанії. Більш того, естонська компанія, яка фігурує в матеріалах справи, була ексклюзивним дистриб’ютором виробників матеріалу. І під час моєї каденції, коли я був директором поліграфкомбінату Україна, я неодноразово – підкреслюю, неодноразово звертався до відповідних виробників з проханням купувати напряму. Отримував відмову.
Всі ці листи є в розпорядженні слідства.
Коли у січні 17 року, я вже пішов з посади, то наступний директор, пан Оніщенко (з яким я, до речі, не просто не знайомий, ми навіть ніколи не зустрічалися) він так само працював з цією ж компанією. Він так само звертався до виробників і так само отримував відповідь про те, що ця естонська компанія є ексклюзивним дистриб’ютором з продажу цих матеріалів на території України. І ніхто нічого не змінював. Але співробітників НАБУ цей період вже не цікавив. Їх цікавив період, коли я перебував на посаді. Більш того. Під час мого перебування і вже після того, як я пішов, поліграфкомбінат "Україна" неодноразово перевірявся Державною аудиторською службою, Рахунковою палатою, Державною податковою інспекцією. Нас перевіряв аудитор великої четвірки (Ernst & Young) і ніхто ніколи не знаходив навіть теоретичних натяків на якісь порушення.
Я можу сказати, що прибуток Поліграфкомбінату "Україна" за 2011 рік ( а я прийшов на посаду наприкінці грудня 2011) становив 3,5 млн грн. Коли я пішов з Поліграфкомбінату "Україна", це було в січні 2017 року, прибуток за 2016, тобто останній рік моєї роботи на комбінаті, склав 362 млн грн. Тобто збільшено прибуток державного підприємства – підкреслюю – в 100 разів. Податки в бюджет з 22 млн зросли до понад 500 млн грн. Це я не говорю про повну модернізацію підприємства, про запуск біометричного паспорта на вимогу Європейського союзу для отримання Україною безвізу, запуску ID-карти і всього решти. Але, як виявилося, це все не має жодного значення для наших працівників НАБУ». — про те, як НАБУ інкримінує, що купив естонську компанію, яку використовували, щоб постачати обладнання і таким чином заробляти гроші через завищення ціни у 4 рази Максим Степанов: У нашій країні нічого не відбувається без відома Офісу президента – пана Єрмака, пана Зеленського. Вони точно знають про ЄДАПС (14 вересня 2023 року)
«Коли я прийшов на посаду директора Поліграфкомбінату, держава здала його в оренду ЄДАПСу, якщо так можна сказати. Комбінат просто працював на ЄДАПС. І всі стосунки були виключно з ЄДАПСом, навіть рахунки були відкриті в одному з банків, які належали до консорціуму ЄДАПС.
В день мого призначення до мене зателефонував пан Сидоренко, який є основним власником цього консорціуму з пропозицією: "Ми готові з тобою домовлятися. Ми нічого не змінюємо, працюємо, як працювали. Будеш отримувати відповідні гроші, головне не лізь нікуди. Хай залишається все, як є" Іншими словами: ЄДАПС - буде процвітати, Поліграфкомбінат - буде вмирати. Якби я тоді погодився, то такого б підприємства, як Поліграфкомбінат "Україна" вже не існувало б.
Я сказав, що мене це не влаштовує на 100%, і я збираюся відбудувати комбінат в інший спосіб. Першим кроком боротьби з ЄДАПСом була закупівля відповідного обладнання, щоб комбінат мав технічну можливість взагалі виготовляти ці документи, в тому числі на пластику, тому що в той час на комбінаті не було жодного обладнання. Навіть паспортна лінія була початку 90-х років випуску, на якій технічно неможливо було виготовляти біометричний паспорт. І я почав закуповувати необхідне обладнання. На мене спочатку почався тиск у вигляді численних запитів і бруду в пресі. А потім Сидоренко під час однієї з розмов мені відкритим текстом сказав: "У тебя ж лоб не резиновый, от него пули не отскакивают". Це була емоційна розмова.
Але мені вдалося провести повну модернізацію комбінату, побудувати нові цехи, забрати все від ЄДАПСу, щоб державне підприємство постачало паспорти, посвідчення водія та інші важливі для держави документи. Наприклад, на той час у нашого Міністерства внутрішніх справ не було свого обладнання, на якому вони робили б посвідчення водія або свідоцтва про реєстрацію. Все це належало ЄДАПСу, який нібито все це давав у користування». — про те, як чинився тиск з боку представників цього ЄДАПСу, навіть погрожували Максим Степанов: У нашій країні нічого не відбувається без відома Офісу президента – пана Єрмака, пана Зеленського. Вони точно знають про ЄДАПС (14 вересня 2023 року)
«Щодо МОЗ - пан Соколовський намагався поставити нашим лікарям не костюми біологічного захисту, а костюми маляра. Ми ж забезпечили лікарів костюмами, які їх захищали від ковіду. Нагадаю, тоді 20% від всієї смертності становили саме медичні працівники, яких треба було захистити. І сума закупівлі була не 400 і не 200 млн, як він написав, а 34 млн грн.
Щодо постачання Харківській військовій адміністрації - так, минулого року, ми дійсно поставили їм зимову форму. Але ціни, які вказав пан Соколовський знову ж таки не відповідають дійсності. Вартість костюму була - 6900 грн. Прямий податок з вартості кожного костюму, який був сплачений до державного бюджету - 1522 грн.
«Я б не сказав, що у мене немає досвіду в організації системи охорони здоров'я. Завжди можна поїхати і подивитися, що було зроблено у медицині в Одеській області під час мого керівництва.
Мій досвід дозволяє мені говорити, що я можу впоратися з усіма викликами, у тому числі з коронавірусною хворобою.
За місяць мого перебування на посаді міністра нам вдалося уникнути пікових захворювань. Ситуація повністю контрольована на території Україні і набагато краща, ніж у багатьох європейських країнах». — про досвід у сфері медичного менеджменту та достатньо кваліфіковації, щоб відповідати на виклики - коронавірус, медреформа "Не треба шлятися по брифінгах!" Міністр Степанов - своїм опонентам (15 травня 2020 року)
«Після завершення роботи в МОЗ, у першу чергу, було важливо трохи відпочити. Понад рік, починаючи від початку пандемії, у мене не було жодного вихідного. Мав єдиний день відпустки минулого року – на свій день народження. Все решта – робота зранку до ночі. Часу для родини зовсім не було.
30 квітня цього року у мене народилася онучка – Емілія. Стати дідусем – це зовсім нові відчуття. Я ніколи не уявляв, що можу настільки сумувати, коли довго не бачимося з нею. Найбільше свято для нас з дружиною, коли наші діти кудись від'їжджають і залишають нам онучку». — про відпочинок після звільнення 18 травня 2021 року Максим Степанов: Президент у вічі не сказав, які до мене претензії (24 вересня 2021 року)
«Я розумів, що в будь-якому випадку колись залишу цю посаду. Мудра людина коли заходить до кабінету, одразу ж повинна подумати, як з нього виходитиме. Інша справа, що я планував пропрацювати триваліший термін, аби провести глобальні зміни, важливі для медичних працівників, пацієнтів і галузі в цілому. Тому пропозиція подати заяву про відставку для мене була повною несподіванкою.
...Спочатку з президентом, який повідомив, що моя відставка – це бажання прем’єр-міністра, а потім вже з очільником уряду. Думаю, Володимир Олександрович на момент нашої розмови вже прийняв це рішення. Проте сказав, що таке бачення має прем’єр-міністр. А чому для мене це стало несподіванкою? Після того, як депутати збирали підписи у Верховній Раді за моє звільнення, я мав відверту розмову з прем’єром. Він запевнив: жодних претензій до мене і моєї роботи у нього немає.
Якщо зараховувати якісь робочі суперечки до конфліктів, то так далеко не поїдеш. Звичайно, в процесі роботи у нас були певні розбіжності в поглядах. Я відрізнявся тим, що палко відстоював інтереси галузі. Впевнений, що саме так повинен робити міністр. Навіщо в команді фахівець, який не має власної думки?! Яка від нього тоді користь?! Тоді потрібно буде визнати, що в нас є одна людина, яка все знає, все вирішує, і з нею ніхто не сперечається. Я не вважаю наші суперечки з прем’єром конфліктними. Наприклад, на систему охорони здоров’я потрібна певна сума коштів: на вакцини, на заробітні плати для лікарів, на забезпечення ліками пацієнтів. А в бюджеті закладається сума вдвічі менша – звичайно, я не буду погоджуватися з такою пропозицією. Особисто мене дратують підлеглі, які з усім погоджуються. Для чого мені такі фахівці? Тоді легше набрати на роботу якихось писарів, які будуть записувати мої «великі думки». Це ж абсурд. Люди повинні бути професіоналами, які відстоюють власну думку». — про звільнення 18 травня 2021 року Максим Степанов: Президент у вічі не сказав, які до мене претензії (24 вересня 2021 року)
«Ми проаналізували ті рішення, які були ухвалені. Зокрема, щодо підходу до формування тарифів, що включалося в тарифи, як це відображалося на діяльності тих чи інших лікарень. Тобто дивилися на філософію, яка була закладена. Навіщо ми робимо реформу? Мабуть, тому, що суспільство хоче мати іншу медицину. І у нас з вами є уявлення, якою вона має бути. Якщо сказати одним словом: ми хочемо, щоб у нас не було страху того, що коли ми хворіємо, нам не допоможуть. У Великій Британії пацієнт може стояти у черзі до вузького спеціаліста по п’ять-шість місяців. В Україні це неможливо, хто б не був автором цієї ахінеї: Супрун, Іванов, Сидоров чи хтось іще. А ми взяли за кальку медичну систему Великої Британії та сказали, що будемо так робити. Чому лікарі часто виступають проти таких речей? Бо у них є чіткі критерії своєї роботи. Критерії, які повинні показувати, чи виправдала себе реформа, чи ні. Зокрема, це – збільшення тривалості життя, зменшення смертності від хвороб, зокрема серцево-судинних, онкологічних, збільшення кількості виявлень хвороб на початкових стадіях. А команда Супрун говорила, що квінтесенцією ситуації в нашій медицині є неефективна лікарня. Але хто вирішив, що вона неефективна? Якщо ви поїдете до якогось району та спитаєте мешканців, чи ефективна їхня лікарня, то 99% скажуть, що лікарня ефективна, її не потрібно закривати та звільняти медиків. Як трансформувати лікарню так, щоб залишився пункт надання медичної допомоги, який буде інтегрований в усю систему охорони здоров’я, яку треба збудувати? Ось про це мова». — про аудит результатів реформи Уляни СупрунМаксим Степанов: Президент у вічі не сказав, які до мене претензії (24 вересня 2021 року)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
