Філософія: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
{{Q |
{{Q |
||
| Цитата = Народження й смерть не властиві могутньому духу, він - вічний, живе і тоді, коли тіло без руху. |
| Цитата = Народження й смерть не властиві могутньому духу, він - вічний, живе і тоді, коли тіло без руху. |
||
| Автор = [[В’яса]]<ref>Бгаґават-Ґіта / Переклад Миколи Ільницького — Львів: Зерна, 1999.</ref> |
| Автор = [[В’яса]]<ref>[http://shron.chtyvo.org.ua/Davnioindiiska_kultura/Bhagavad-gita.pdf Бгаґават-Ґіта / Переклад Миколи Ільницького — Львів: Зерна, 1999.]</ref> |
||
| Коментар = |
| Коментар = |
||
| Оригінал = |
| Оригінал = |
||
Версія за 11:41, 4 серпня 2017
Філосо́фія (грец. φιλοσοφια — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
Історія — це філософія у прикладах. |
|||||
| — Фукідід[1] |
Кожна філософія завершується хімією. |
|||||
| — Дмитро Корчинський [2] |
Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. |
|||||
| — Людвіг Вітґенштайн [3] |
Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. |
|||||
| — Тарас Прохасько [4] |
Філософія — служниця богослов'я. |
|||||
| — італійський церковний історик Цезар Бароній [5] |
Народження й смерть не властиві могутньому духу, він - вічний, живе і тоді, коли тіло без руху. |
|||||
| — В’яса[6] |
Примітки
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 165.
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40
- ↑ «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135
- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570
- ↑ Бгаґават-Ґіта / Переклад Миколи Ільницького — Львів: Зерна, 1999.