Цензура: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Lexusuns (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:
* Цензура — це реклама за державний рахунок. ([[Федеріко Фелліні]])
* Цензура — це реклама за державний рахунок. ([[Федеріко Фелліні]])
* Цензура як апендикс: в пасивному стані непотрібна, в активному небезпечна. ([[Моріс Еделман]])
* Цензура як апендикс: в пасивному стані непотрібна, в активному небезпечна. ([[Моріс Еделман]])
* З приходом свободи слова, совісті, віри, друку різко поменшало відповідальності, література стає тією формою самовираження, коли вже неважливо, що друкується, для кого друкується і хто друкується. У Литві виходить так багато книг, що час уже мати «ветеринарну літературну інспекцію», деякі автори отруюють мислення і свідомість читачів опусами, у яких слово до слова не тулиться, це вже майже не литовська мова, а якийсь потік «есемесок», де замість «к» і «с» ставлять ікси.<ref>[http://www.vox.com.ua/data/2008/08/15/ionas-linyauskas-u-lytvi-led-ne-kozhen-pysmennyk.phtml Йонас Ліняускас «У Литві ледь не кожен письменник»]</ref> ([[Йонас Ліняускас]] про сучасну литовську літературу)

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 10:06, 1 березня 2013

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:


  • Не всі думки проходять через мозок, деякі — тільки через цензуру. (Станіслав Єжи Лєц)
  • Жоден уряд не може існувати без цензури: там, де друк вільна, ніхто не вільний. (Томас Джефферсон)
  • Цензура — це реклама за державний рахунок. (Федеріко Фелліні)
  • Цензура як апендикс: в пасивному стані непотрібна, в активному небезпечна. (Моріс Еделман)
  • З приходом свободи слова, совісті, віри, друку різко поменшало відповідальності, література стає тією формою самовираження, коли вже неважливо, що друкується, для кого друкується і хто друкується. У Литві виходить так багато книг, що час уже мати «ветеринарну літературну інспекцію», деякі автори отруюють мислення і свідомість читачів опусами, у яких слово до слова не тулиться, це вже майже не литовська мова, а якийсь потік «есемесок», де замість «к» і «с» ставлять ікси.[1] (Йонас Ліняускас про сучасну литовську літературу)

Примітки

Джерела