Соло для Соломії
"Соло для Соломії" — роман українського письменника Володимира Лиса.
Цитати
[ред.]Важко знайти краще пояснення тому, що є найцікавішим у літературі, ніж універсальна сентенція Канта. Та сама, про дві речі, що викликають його захоплення і здивування, — зоряне небо над головою і моральний закон усередині людини. Зоряне небо — це Божий світ, лад, який був створений і є ладом, хоч і незбагненним. А моральний закон — це та частка духу, яка присутня в кожній людині та робить її душу безсмертною. [1][2] |
|||||
— Тарас Прохасько |
- Та типерка, як совєти прийшли, все було по-новому, по-інакшому, іноді й не розбереш, що до чого. Поліщуки придивлялися, принюхувалися, як у селі казали, до нової влади, котру минулої осені вітали при в’їзді до Загорєн аркою, уквітчаною червоними і жовто-блакитними прапорами, флагами по-їхньому. Али через рік про жовто-блакитний колір і згадувати ни мона було, казали, вражеський, буржуазний, ци ще якийсь, теї совєти напридумували слів, що язик поламається. [3]
- Нема порятунку синам ізраїлевим, споконвіку нема, а не тільки тоді, як вони Божого сина на смерть оддавали. [4]
Діалоги
[ред.]Отець Андрій Чого тобі, дитино? |
Соломія Нащо мині школа, отче? Тато кажуть: то не мужицьке діло — вчитися. |
Отець Андрій Найбездонніше і найзріліше небо буває восени. |
Цитати про роман
[ред.]Але саме так — із сплетення історії життя окремої людини й історії великої, історії світу — народжується література, яка викликає зворушення й захоплення. |
|||||
— Тарас Прохасько |
«Соло для Соломії» – це волинська сага, сокровенна сповідь жінки, яка своєю божественною земною красою осяватиме (завдяки талановитому слову автора) прийдешні покоління українців. Це жива правда, реалізм, цілюще духовне повітря, яке живить любов’ю. В центрі твору - доля сільської жінки від народження до глибокої життєвої осені. Їй судилося пройти життя не втративши високої віри у недаремність людського існування, не зламатися у часи, коли ніщо не провіщало добра, не зректися себе, а головне – не лише не очерствити свого серця, а й, утримавши в своїй душі альтруїстичний промінь, спромогтися на те, щоб він розгорівся ще тепліше, ще милосердніше. [9] |
|||||
— М.Максименко |
Письменники бувають різні. Хтось пише романи, хтось – трилери, інші – детективи, а хтось пише життя. Саме таким автором є володар Гранд Коронації Володимир Лис. |
|||||
— Олена Сінченко |
Примітки
[ред.]- ↑ Тарас Прохасько. Кант для Соломії //Лис В. Соло для Соломії. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. — 368 с. С. 5.
- ↑ Соло для Соломії, 2019, с. 5
- ↑ Соло для Соломії, 2019, с. 54
- ↑ Соло для Соломії, 2019, с. 76
- ↑ Соло для Соломії, 2019, с. 39
- ↑ Соло для Соломії, 2019, с. 52
- ↑ Соло для Соломії, 2019, с. 69
- ↑ Кант для Соломії
- ↑ Літературні вітражі Володимира Лиса
- ↑ Соло для Соломії
Джерела
[ред.]Лис В. Соло для Соломії. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. — 368 с.