Слоньовська Ольга Володимирівна
Слоньовська Ольга Володимирівна | |
Стаття у Вікіпедії |
О́льга Володи́мирівна Слоньо́вська (нар. 9 березня 1960, Ценява) — українська поетеса, прозаїк, літературознавець, член Національної спілки письменників України, професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Цитати
[ред.]Класика — це ті письменники, що в своїх творах відтворюють епоху. А в нас дуже багато сучасних митців, які пишуть про своїх героїв, які нібито живуть у вакуумі. Не зрозуміло, в якій країні відбувається дійство[1]. |
Твір повинен бути життєвий[1]. |
Майже кожен автор розглядає проблеми через свій мікроскоп душі. Але кожен читач дивиться по-своєму. Дехто обходиться взагалі без мікроскопу, а дехто має таку лупу, що знаходить мікротріщини. Але це творчість! І дуже добре, коли читач стає співтворцем автора[1]. |
На жаль, деякі видавці і деякі автори привчають до легкого, «пережованого» чтива. І це погано — таке чтиво не виховує, не загартовує, не дає читачеві можливості рости[1]. |
Я вважаю, що текст повинен бути зроблений гарно — хай це навіть буде останній текст, який ти напишеш. Не можна давати напівфабрикати[1]. |
Статуетка «Коронації слова» — український книжковий «Оскар», дуже гарна, але й дуже важка. Наша «Коронація слова» — це верхівка айсберга, це п'ятнадцять відсотків — те, що над водою. А під водою — тих вісімдесят п'ять відсотків, що не пройшли. Але це не означає, що вони повинні впасти у паніку, у депресію, і таке інше. Над твором треба працювати[1]. — Про переомогу у «Коронації слова» |
Примітки
[ред.]