Слоньовська Ольга Володимирівна

Матеріал з Вікіцитат
Слоньовська Ольга Володимирівна
Стаття у Вікіпедії

О́льга Володи́мирівна Слоньо́вська (нар. 9 березня 1960, Ценява) — українська поетеса, прозаїк, літературознавець, член Національної спілки письменників України, професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Цитати[ред.]

  •  

Класика — це ті письменники, що в своїх творах відтворюють епоху. А в нас дуже багато сучасних митців, які пишуть про своїх героїв, які нібито живуть у вакуумі. Не зрозуміло, в якій країні відбувається дійство[1].

  •  

Твір повинен бути життєвий[1].

  •  

Існують вічні поняття — любов, гідність, здатність до самопожертви, альтруїзм… і, до речі, підлість, ницість, нікчемність — вони також вічні[1].

  •  

Майже кожен автор розглядає проблеми через свій мікроскоп душі. Але кожен читач дивиться по-своєму. Дехто обходиться взагалі без мікроскопу, а дехто має таку лупу, що знаходить мікротріщини. Але це творчість! І дуже добре, коли читач стає співтворцем автора[1].

  •  

На жаль, деякі видавці і деякі автори привчають до легкого, «пережованого» чтива. І це погано — таке чтиво не виховує, не загартовує, не дає читачеві можливості рости[1].

  •  

Я вважаю, що текст повинен бути зроблений гарно — хай це навіть буде останній текст, який ти напишеш. Не можна давати напівфабрикати[1].

  •  

Статуетка «Коронації слова» — український книжковий «Оскар», дуже гарна, але й дуже важка. Наша «Коронація слова» — це верхівка айсберга, це п'ятнадцять відсотків — те, що над водою. А під водою — тих вісімдесят п'ять відсотків, що не пройшли. Але це не означає, що вони повинні впасти у паніку, у депресію, і таке інше. Над твором треба працювати[1]. — Про переомогу у «Коронації слова»

Примітки[ред.]