Слово про князів

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Слово про князів — літературна пам'ятка, яку традиційно відносять до XII ст. зустрічається в рукописах під заголовком «Похвала і мучення святих мучеників Бориса і Гліба», «Слово похвальне на перенесення святих страстотерпець Бориса і Гліба», «Тиждень 18 по усіх святих Слово про князів». Приводом до написання твору були князівські усобиці, що роздирали Русь.

Цитати[ред.]

  •  

Стидайтеся ворожнечі з братами своїми та єдиновірними своїми. Затремтите, заплачете перед Богом, бо славу втратите за одне злопам'ятство[1].

  •  

Схаменіться, князі, ви, що чините опір старшим братам і підіймаєте військо своє та чужинецьке на братів своїх, аж поки не покликав вас Бог на Страшний суд[1].

  •  

Послав Бог пророка до ізраїльтян зі словами: «Оскільки не уповаєте ви на Бога, який сотворив вас, а покладаєте всі надії на єгиптян, відведу від вас халдеїв, але будете ви полонені єгиптянами: на кого уповаєте, від того і смерть приймете з волі моєї»[1].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7


Bookmark-new.svg