Слово, чому ти не твердая криця...
| Слово, чому ти не твердая криця... | |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
|
«Слово, чому ти не твердая криця…» — вірш української письменниці Лесі Українки.
Цитати
[ред.]- Слово, чому ти не твердая криця,
- Що серед бою так ясно іскриться?
- Чом ти не гострий, безжалісний меч,
- Той, що здійма вражі голови з плеч?
- Слово, моя ти єдиная зброє,
- Ми не повинні загинуть обоє!
- Брязне клинок об залізо кайданів,
- Піде луна по твердинях тиранів.
- Месники дужі приймуть мою зброю,
- Кинуться з нею одважно до бою…
- Зброє моя, послужи воякам: Краще, ніж служиш ти хворим рукам![1]
Примітки
[ред.]
