Слово, чому ти не твердая криця...
"Слово, чому ти не твердая криця..." — вірш української письменниці Лесі Українки.
Цитати[ред.]
- Слово, чому ти не твердая криця,
- Що серед бою так ясно іскриться?
- Чом ти не гострий, безжалісний меч,
- Той, що здійма вражі голови з плеч?
- Слово, моя ти єдиная зброє,
- Ми не повинні загинуть обоє!
- Брязне клинок об залізо кайданів,
- Піде луна по твердинях тиранів.
- Месники дужі приймуть мою зброю,
- Кинуться з нею одважно до бою...
- Зброє моя, послужи воякам
- Краще, ніж служиш ти хворим рукам![1]
Примітки[ред.]
