Перейти до вмісту

Слово, чому ти не твердая криця...

Матеріал з Вікіцитат

"Слово, чому ти не твердая криця..." — вірш української письменниці Лесі Українки.

Цитати[ред.]

  • Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
  • Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
  • Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів.
  • Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам![1]


Примітки[ред.]