Сильмариліон

«Сильмариліо́н» (англ. The Silmarillion) — збірка псевдоміфічних творів англійського письменника Дж. Р. Р. Толкіна, яку видано посмертно його сином Крістофером Толкіном у 1977 році. Події, що розгортаються в збірці «Сильмариліон», в більшості передують подіям трилогії «Володар Перснів». У ній розповідається про історію вигаданої епохи Землі, коли вона називалася Ардою: створення богом Ілуватаром айнурів, матеріального світу Еа та Арди зокрема, Дітей Ілуватара ельфів та людей, їхню боротьбу проти злих сил: Мелькора та Саурона.

Цитати

	Книга, хоч і названа для годиться «Сильмариліон», складається не лише з «Квенти Сильмариліон», тобто власне «Сильмариліона», а ще й з чотирьох коротких творів. Уміщені на початку «Айнуліндале» та «Валаквента» безпосередньо пов'язані зі «Сильмариліоном», а от прикінцеві історії «Акаллабет» і «Про Персні Влади» є цілком окремими та незалежними. Їх включено до цієї книги відповідно до чітко висловнених прагнень батька, і завдяки цьому сконструйовано цілісну історичну картину створеного ним світу: від Музики айнурів, із якої цей світ постав, до відплиття персненосців із Гаваней Мітлонду наприкінці Третьої Епохи.
	— Крістофер Толкін

	Тепер Діти Ілуватара — це Ельфи та Люди, Первістки та Послідовники. І серед усієї пишноти Світу, його величезних залів і просторів, а також його крутих вогнів, Ілуватар обрав місце для їхнього житла в Глибині Часу та серед незліченних зірок.
	Now the Children of Ilúvatar are Elves and Men, the Firstborn and the Followers. And amid all the splendours of the World, its vast halls and spaces, and its wheeling fires, Ilúvatar chose a place for their habitation in the Deeps of Time and in the midst of the innumerable stars.