Перейти до вмісту

Володар перснів

Матеріал з Вікіцитат
Цей термін має також інші значення. Див. Володар перснів (значення)
Вікіпедія
Вікіпедія

«Володар перснів» англ. «The Lord of the Rings») — епічний роман у жанрі «фентезі» англійського письменника, філолога та професора Оксфордського університету Дж. Толкіна.

Цитати

[ред.]
  •  

Щоразу після поразки те перепочинку Тінь набуває іншої форми і знову розростається.

  •  

Багато хто з живих заслуговує смерті. А дехто з мертвих — життя. Ти можеш повернути їм життя? Тоді не поспішай засуджувати на смерть.

  •  

Довкола вас широкий світ: ви можете себе вньому закрити, але від нього закритися не змоежете.

  •  

Безнадія — лише для тих, для кого кінець безсумнівний.

  •  

Мудрість в тому, щоби розгледіти необхідне, коли зважено всі інші засоби, хоча для тих, хто чіпляється за оманливу надію, це може видати нерозважливим.

  •  

Кожний герой відіграє лише невелику роль у великих діяннях.

  •  

За дурною головою і ногам немає спокою.

  •  

Світ насправді сповнений небезпек, і багато вньому темних кутків; однак багато є і прекрасного, і хоча нині в усіх краях любов сплелася з гіркотою — від цього вона, можливо, тільки зростає.

  •  

Мало хто здатний передбачити, куди приведе його дорога, аж поки не дійде до її кінця.

  •  

Мудрий судить лише про те, що знає.

  •  

Та все ж світанок — це завжди надія.

  •  

Невільник той, хто не вміє в разі потреби віддати свій скарб.

  •  

Де бажання, там і спосіб.

  •  

На війні завжди ризикують.

  •  

Так завжди у справах людей: навесні їм заважають заморозки, влітку — посуха, і вони ніколи не виконують обіцяне.

  •  

Жива надія, там де й не мріяв.

  •  

Багато хто воліє заздалегідь дізнаватися, що поставлять на стіл; але ті, хто готує бенкет, люблять зберігати таємницю, бо чим більша несподіванка, тим гучніші слова похвали.

  •  

Три Персні для ельфів — їх королів,
Сім — гордим гномам з камінних палат,
Ще Дев'ять — людям смертних родів,
Один — Повелителю Тьми, де імла
В Мордорі, де морок і тінь на землі.

  •  

Не золото — все що сяє,
Не всі, хто блукає, — блудні;
Старе та тривке — не зникає,
Глибокі коріння — міцні.
Із жарин вогонь розгориться,
І світло із тіні сяйне;
Відновиться тріснута криця,
Ізгой знов корону вдягне.

Посилання

[ред.]