Салій Іван Миколайович

Салій Іван Миколайович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Микола́йович Салій (2 листопада 1943, Іржавець, Ічнянський район, Чернігівська область, УРСР — 26 вересня 2020, Київ) — український громадський діяч, співзасновник сучасної Києво-Могилянської академії, народний депутат України І та III скликань, у 1992—1993 роках — представник Президента України у місті Києві — голова Київської міської державної адміністрації. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р. Кандидат економічних наук. Член Національної спілки журналістів і Національної спілки письменників України.

Цитати

«Справді, мер Парижа може стати Президентом Франції, а у нас практика інша: депутат Верховної Ради — голова облдержадміністрації — прем’єр-міністр — Президент. Успішний міський голова, головний будівничий України Олександр Омельченко двічі «ходив» у Президенти, але набрав трохи більше одного відсотка голосів, бо столичні проблеми багато в чому інші, ніж в Україні загалом. Ініціативу проведення позачергових виборів Президента і виборів до Верховної Ради разом з Посольством Божим виявляв Леонід Чернівецький, та не склалося. До виборів Президента часу залишилося так мало, що міський голова — потенційний кандидат у Президенти — не встигне до них створити плацдарм у Києві. Натомість потоне в проблемах каналізаційних колекторів і Бортничів, переробки сміття, провалу будівництва метро на Троєщину! Київ має не лише функцію, а й столичну місію: бути зразком ефективної і моральної влади, проведення економічних реформ, зразком унікального та привабливого інвестиційного клімату, продуктивного державно-приватного партнерства. Київ має об’єднувати регіони — Львів, Луганськ, Харків, Донецьк і Севастополь — своєю державною національно-культурною енергією». — про порівняння французької та української політики в інтерв'ю газеті «Голос України» Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...» (5 березня 2013 року)

«Якщо підходити з позиції корупції, що практикує нинішня влада, — «дерибану» земельних ділянок, то вважаю, що розширення не є сьогодні стратегічним напрямом. Але, справді, Київ вичерпує можливості ущільнення забудови та знищення простору для відпочинку і рекреації, зелених зон, внутрішніх дворів тощо. Розвинені держави вже давно не будують висотне житло: щонайвище — три-п’ять поверхів, фактично організовується котеджна забудова, але з благоустроєм кращим, ніж у містах. Тут потрібні принципово інші підходи: розбудовувати київську столичну агломерацію і мати єдиний генеральний план для Києва та області. Не зовсім нині реально, але керівник Києва і Київської області має бути один. І йому, крім контролю законності в діяльності місцевого самоврядування, потрібно організовувати реалізацію об’єктів спільного фінансування та інвесторів: кілька «міні-бортницьких» очисних споруд за периметром Києва (для Києва і міст агломерації), окружну дорогу, заводи з переробки сміття, а не його спалювання тощо». — про розширення меж Києва в інтерв'ю газеті «Голос України» Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...» (5 березня 2013 року)

«Звичайно, за історію Києва його очолювали різні за фахом постаті, але помітний результат мали лише будівничі та господарники. А політик або черговий «бізнесмен» для киян на посаді голови — не на часі. Потрібно дати киянам відпочити від молодої та ще більш молодої і не київської команди. Потрібен перехідний період». — про дискусію, кого саме бажають бачити київським головою самі городяни в інтерв'ю газеті «Голос України» Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...» (5 березня 2013 року)

«Важливо під протокол обговорити проблематику міста з кожним депутатом Київради та керівниками фракцій, бо вони — люди великої довіри і відповідальності. А передовсім самі кияни мають вирішувати, як господарювати в місті. Тому я за максимально ефективне долучення громади до розв’язання проблем столиці. Києву потрібні моральні, патріотичні та професійні кадри». — про те, з чого почав би, якби кияни все-таки обрали вас головою в інтерв'ю газеті «Голос України» Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...» (5 березня 2013 року)

«Поступливість та лінощі, некомпетентність та непатріотичність, деградація морально-етичних норм (особливо серед панівної еліти). Дивують ті, котрі, не маючи базової освіти та професійного росту, беруться управляти лише грошовими потоками. Такі й результати маємо. А людям у цей час потрібні не подачки, а — робота, самоповага і самореалізація». — про те, що дратує, обурює у нинішньому суспільстві в інтерв'ю газеті «Голос України» Іван САЛІЙ: «Києву час усвідомити себе...» (5 березня 2013 року)