«Садо́к вишне́вий ко́ло ха́ти…» — вірш Тараса Григоровича Шевченка із циклу «В казематі». Вважається перлиною української та світової ліричної поезії.
|
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.[1]
|
|
|
|
|
|
Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дaє.[1]
|
|
|
|
|
|
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.[1]
|
|
|
|
|