Ральф-руйнівник

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ральф-руйнівник (англ. Wreck-It Ralph) — мультфільм режисера Річа Мура 2012 року.

Слоган постеру: «Коли двері зачиняються, гра тільки починається».

Ральф-руйнівник[ред.]

  • Мене звати Ральф, і я поганець.
  • І за те, що він ремонтує, йому дають медалі. А от чи дають медалі мені за мій майстерний роздовбач? Я відповім вам - Ха! Ні, не дають.
  • «Астероїдів» пам'ятаєте? Бабах! Вже немає. А «Сколопендру»? Хтозна які кури її склювали.
  • А живу я на звалищі. Я кажу так не тому що в мене не прибрано. Я живу на справжньому звалищі.
  • [про Пекмена]Та цей надутий крапкожер не з нашої гри взагалі!
  • Чуєш, Мері. А яке на смак оте багно, в якому я валяюсь?
  • Ця медаль буде такою класною, що всі Феліксові медалі в штани понакладають!
  • Добре подивимось що тут у нас. [тарган на руці] Ой, фу, фу, здрисни не заважай. Грибочок? ні. [знаходить знак оклику] О, а ти що таке? Нафіг. [знаходить труси] Ой, капець. Занґієв, збоченець.
  • [перед грою] До зброї, малята, я хочу вбивати! Ге-ге.
  • [бачить кібряків] Мамцю, я люблю тебе.
  • О, ні-ні, у них щось із дупи вилазить!
  • Бігом никатись, бігом никатись! [на вході купа кібряків] Я думав тут жучки та яблучка! Відколи в іграх стільки жорстокості й насильства? Забери мене звідси!
  • Відвали від мене! Гру закінчено, відвали!
  • Еге, дзудськи. Вдруге я на це не поведуся. То медалі у них там лежать.
  • Сайонара, жучаро!
  • ЦукроШал? О ні! Це ж ті дурнуваті перегони ірисок, льодяників і шоколадок. Треба валити звідси.
  • Шоколад! Ненавиджу шоколад!
  • Геть, бацили карієсу! Бо в шоколаді втоплю!
  • [про знак «глюкам вхід заборонений» на дверях] А це що? Та ти затята вуркаганка, я бачу!
  • Гребінець? Ні! Трухани? Ні, ні! Ти збираєш не те, що треба!
  • Почнеш хвилюватись - то нагадуй собі: «Я маю виграти Ральфову медаль, бо інакше йому капець». І відірвись! Добре?
  • Я поганець, і це добре. Я не стану хорошим, і це не погано. Я хочу бути лише... собою...
  • Шоколад? Це шоколад! Обожнюю шоколад!
  • Виявляється, необов'язково мати медаль, щоб бути хорошим. Бо якщо ця мала любить мене... то який же я поганець.

Ванілопа фон Ірис[ред.]

  • Найшвидший педальний болід у степах Цукраїни!
  • А я й не глюк, Тафіта. У мене пікселепсія, ясно?
  • Ну що, туалетне каченя, випустив пару?
  • [простягає руку Ральфу] Ай, припини, аміго. Ти ж тепер мій кореш. Давай, друзяко! Потиснемо руки. Ну давай, кумпелю. Ральф, напарничку. Мій другий номер. Гей! Я вже руку тримати втомилась, ми домовились чи ні?
  • Ну знаєш, як-то кажуть: вчитися ніколи не пізно, лялечко.
  • Альо! Працюй, не філонь!
  • А сплю я тут, на цукрині, і вкриваюсь обгортками, як маленьке бомженя.
  • Швидше, швидше, погнали, час не цукровий!
  • Я так мріяла про це, ти не уявляєш, а тепер... А тепер мені хочеться блювакати, я точно пущу стрічку. Зараз стримегну.
  • Вставай, мій королівський пеньок. У мене побачення з долею. Ральф, давай! Труси сальцем!
  • Ванілопа і небо в карамельках!
  • Ну аякже. Як ваша милостива принцеса я наказую всіх, хто коли-небудь знущався з мене, чим швидше... стратити.

Фелікс-ремонтуй молодший[ред.]

  • О, це мабуть Маріо. Запізнюється італійський стрибунець.
  • Святі мікросхеми!
  • Це фінгалістично! Ще раз!

Сержант Калхун[ред.]

  • Дівки! Слухайте уважно, бо я двічі не повторюю. Страх - це лише п'ять літер. Хто вже обдрисляв свої штанці, тому раджу на місці застрелитись. Зробіть так, щоб мамці вами пишались!
  • Ми з тобою - остання надія людства.
  • Стуліть хліборізки!
  • [до Фелікса] А ти, як курс валют, скачеш...
  • Вони пішли сюди, але тут повітря забите цукринками, детектор аж плющить.
  • Марнославці - мов ті пси, що ганяються за власними хвостами.
  • «Несквіпучі піски»?
  • Годі з мене цих телячих оченят. Ходімо дезертирів шукати.
  • У тебе обличчя червоне, довбани себе молотком.
  • Це якийсь цукроватний кошмар!
  • Це препаскудне дитя Армаґеддону і Судного дня, капость!

Король Льодяник[ред.]

  • Біл-Кислюк! Цю Глюку не можна допускати до перегонів! І притягніть оте-о до мене в палац.
  • Ні, він проглазурнувся. Взяти їх!
  • Зупинись! Іменем короля! Тобто, мене!
  • Програмний код. Це наче кров свята, що тече у грі.
  • Ти ж не битимеш окулярика, правда?
  • Почнімо цукрошальний кваліфікаційний заїзд!
  • Посмокчи цукерку!
  • А тепер бій з головним монстром!
  • Я б тобі подякував, та, мабуть, я краще тебе вб'ю.
  • Повернись, руйнівнюк!

Занґієв[ред.]

  • Я розумію тебе. У найгірші часи я лущив людські черепи, як горішки своїми стегнами. І я питаю себе: «Чому ти робиш таке погане, Занґієв? Чому ти не робиш щось хороше?» А тоді приходить просвітлення. Якщо Занґієв хороший, хто буде лущити людські черепи як горішки, своїми стегнами? І я кажу собі: «Занґієв, ти поганець! Але це не означає, що ти поганий.»
  • Кожному своя гра.

Містер Літвак[ред.]

  • Біжіть дітки, відчинено. Доброго ранку. Доброго ранку. [до дорослого] І ти малюк погратись?
  • Ого. Гра просто з'їхала з котушок! Як моя бабця. Вибач, сонце, ось тобі четвертак.

Джин[ред.]

  • Дорогі добрики! Ми поламались...

Діалоги[ред.]

Шатен: О, вітаємо з ювілеєм, Ральф!
Ральф: Дякую, Шайтан.
Шатен: Ох, Шатен, красунчику.
Ральф: Ясно.

Стабілізатор: Підійдіть сер. Вибіркова перевірка.
Ральф: Вибіркова? Ви мене щодня трусите!
Стабілізатор: Я - стабілізатор, сер, і це моя робота. Ім'я?
Ральф: Лара Крофт!
Стабілізатор: Ім'я?
Ральф: Ральф-руйнівник.
Стабілізатор: І звідки ви приїхали?
Ральф: З «Пекмена».
Стабілізатор: У вас є при собі фрукти?
Ральф: [ховає за спину дві величезні вишні] Ні, ні, фруктів немає.
Стабілізатор: Добре, куди прямуєте?
Ральф: У «Фелікс-ремонтуй молодший»
Стабілізатор: Щось задекларуєте?
Ральф: Задовбав.
Стабілізатор: Я всіх задовбав. Проходьте.

Калхун: Марковскі!
Ральф: Хто? О, це ж я. Я тут, я Марковскі.
Калхун: Яке перше правило солдата?
Ральф: Не грюкати, не пукати, не хрюкати?

Літвак: Ого. Гра просто з'їхала з котушок! Як моя бабця. Вибач, сонце, ось тобі четвертак.
Дівчинка: А з грою що буде?
Літвак: Я викличу на завтра одного майстра. Та якщо він нічого не зробить то, боюсь, що Ральф і Фелікс підуть на пенсію. Як моя бабця.

Джин: [про К'юберта] Фелікс, що він каже?
Фелікс: Стань на паузу, к'юбертська мова трохи закручена.

Фелікс: Я Фелікс-Ремонтуй молодший, мем. З відеогри «Фелікс-Ремонтуй молодший». Три Де мені у піксель! Які деталізовані текстури! У вас така, промальовка...
Калхун: Лестощами ти цей акумулятор не зарядиш, цивільний. Доповідай, чого приперся!

Ванілопа: Здрасті вам! Вітаю!
Ральф: Мала. Ти мене так нашугала. Я мало не обдрислявся.
Ванілопа: Як вас звати?
Ральф: Я Ральф. Руйнівник.
Ванілопа: І ви, я бачу, не тутешній.
Ральф: Ні, тобто, так. Ну тобто, тобто, я не з цього району, я тут так, по роботі.
Ванілопа: По якій?
Ральф: Та карамельні дерева підрізаю. Ти краще б злізла, власне, ми закрили всю ділянку на садово-паркові роботи.
Ванілопа: «Ви» - це хто?
Ральф: Карамельний комітет.
Ванілопа: А, а де інші робітники?
Ральф: Я тут сьогодні сам.
Ванілопа: То «ми» - це ви по-царськи про себе?
Ральф: Еге. Твоя правда.
Ванілопа: Гей! Ви, часом, не бомжик?
Ральф: Ні! Ніякий я не бомжик. У мене купа справ, тож давай, іди собі, іди додому.
Ванілопа: Що кажете? Я не чую. У вас так із рота смердить що вуха пухнуть.
Ральф: Я з тобою чемний.
Ванілопа: [перекривлює] Я з тобою чемний.
Ральф: Ти з мене кривляєшся.
Ванілопа: [перекривлює] Ти з мене кривляєшся.
Ральф: Добре.
Ванілопа: [перекривлює] Добре.
Ральф: Це невиховано. І нашу розмову закінчено.
Ванілопа: ...і розмову, ве-ве-ва. [перестає перекривлювати] Я б не радила триматися за ту гілку.
Ральф: Я з карамельного комітету, і сам знаю...
Ванілопа: Подвійні смужки. [гілка ламається] А подвійні ламаються. Бовдур. А чому в тебе такі стрьомно великі руки?
Ральф: Я не знаю. А чому ти така стрьомно надокучлива?
Ванілопа: А чому ти такий стрьомно... Твою шоколадну фабрику! Монетка!

Ральф: Чекай! Стій, давай поговоримо. Добре. Послухай мене. Я не з карамельного комітету.
Ванілопа: Дурити дитину? Як не соромно!

Стабілізатор: Так, він тут метлявся, як вольтом ошпарений, а тоді рвонув у цей тунель, волаючи, мов його віруси жерли.
Калхун: «ЦукроШал». Кібряки зжеруть цю гру швидше, ніж яструб курчат з побитими лапами.
Фелікс: Що ви сказали?
Калхун: Ти що, восьмибітний? У тій капсулі був кібряк!.. Ти взагалі знаєш, хто такі кібряки?
Фелікс: Інформація відсутня, мем.
Калхун: Кібряки - це ті самі віруси. Вони не знають, що вони у грі. Вони вміють лише гризти, нищити і плодитись. Якщо маяк їх не зупинить, вони просто зжеруть «ЦукроШал». І думаєш, їм цього вистачить?
Фелікс: Так!
Калхун: Ні! Віруси не зу-пи-ня-ються! І коли кібряки доїдять «ЦукроШал», вони перекинуться на всі інші ігри, поки не перетворять цей салон на звалище розбитих мрій. Когут! Аеросерф!
Фелікс: Джойстики! Вона завжди така різка?
Когут: Вона в цьому не винна. їй запрограмували дуже трагічну біографію.

Король Льодяник: Біл-Кислюк, розпончити цього монстра, подивимося, що воно таке.
Біл-Кислюк: Ем, добре.
Король Льодяник: Гусячі мої лапки! Ральф-руйнівник?
Ральф: Ага. А ти хто? Головний по ватрушках?
Король Льодяник: Облиш. Ні. Я Король Льодяник.
Ральф: Ти від рожевого балдієш?
Король Льодяник: Де рожевий! Це ж лососячий! Ну що за дальто.. А звідки ти тут узявся?
Ральф: Слухайте, Ваше Льодяносте, це якийсь неприємний збіг обставин. Просто вийміть мене з кекса, я заберу свою медаль і піду геть.
Король Льодяник: Що, медаль? Поганцям не дають медалей.
Ральф: Ну, одному дали. Я здобув її у «Геройській місії».
Король Льодяник: Ти пішов в іншу гру? Ральф! Ти, часом, не турбонувся?
Ральф: Що? Ні, ні, ні.
Король Льодяник: Бо якщо, бо якщо ти прийшов сюди, у моє королівство, щоб украсти мою гру, живим ти звідси не вийдеш!
Ральф: Тихо, твоя Ватрушність. Я не винен, що якась кривляка з хвостиком свиснула в мене медаль.
Король Льодяник: Кривляка з хвостиком? Хто це? Це ж Глюка! Чекай. Вона внесла за участь у перегонах твою медаль?
Ральф: Що зробила? Віддайте мою медаль!
Король Льодяник: Її вже не повернеш, вона пропала, розумієш. Вона стала програмним кодом. І поки не визначиться гонщик-переможець, твоєї медалі не буде.
Ральф: То може, мені тоді й побалакати з тим гонщиком-переможцем?
Король Льодяник: Я відчуваю погрозу, здається? На додачу до жахливо неприємного запаху з твого рота.
Ральф: Слухай, Ванільний Пундику! Без медалі я звідси не піду!
Король Льодяник: Підеш, хоч як. Пончику! Коржику! Вийміть його з формочки і першим потягом - додому. А як побачу тебе тут іще раз, Ральф, замкну тебе у сміхниці.
Ральф: Сміхниці?
Король Льодяник: Смішна в'язниця. Ну я люблю гратись словами. Це підзем... Все, забудь! Ну а я, завдяки тобі, маю розбиратися з Глюкою. Прощавай, Ральф-руйнівник! Було неприємно познайомитись.
Пончик: Воно тверде, як сушка!
Коржик: Я сам бачу! Неси інструменти!
Ральф: Інструменти?
Коржик: Ану заліпись!
Пончик: Він тікає!
Коржик: Хутко! Викликай Здоберманів!

Ванілопа: Привіт, коліжанки!
Ральф: Невже знов ця мала аферюга?
Ванілопа: Тістечко, Тафіто, Ренсіс, які ви гарнюні. На чемпіонську тачку хочете глянути? Що ж, на здоров'я! Це мій Карамеліт!
Ральф: Тьху ти! Наче з брухту зібрала.
Ванілопа: З брухту зібрала. Найшвидший педальний болід у степах Цукраїни!

Ванілопа: Монетка, медалька - все одно. Повернешся у свою тупу гру і виграєш собі ще!
Ральф: Не можу. Я здобув її не у своїй грі, а в "Геройській місії".
Ванілопа: У "Геройській пісії"?
Ральф: Чому ти вічно все перекручуєш?
Ванілопа: Ви, мабуть, цілі озера понадзюрили у своїй "Геройській пісії"! А медаль тобі дали за дальність струменя? Ти хоч руки помив перед тим, як брати свою медальку?
Ральф: Слухай!
Ванілопа: О, ще одне! Ще одне! Чому один герой затопив туалет?.. Скажи, «чому»?
Ральф: Чому?
Ванілопа: Бо це була його... пісія!
Ральф: Не смій кепкувати з "Геройської місії", шпинденя мале! Я заслужив цю медаль. Тож поверни її негайно, глюкоза мала!
Ванілопа: Поверну, і дуже швидко, тільки якщо в тебе десь під жиром болід заниканий!

Оголошення автопекарні: Прикрашаємо!
Ванілопа: Спершу колеса.
Ральф: Скільки треба?
Ванілопа: Чотири, йолопе!

Ванілопа: Я так мріяла про це, ти не уявляєш, а тепер... А тепер мені хочеться блювакати, я точно пущу стрічку. Зараз стримегну.
Ральф: Що?
Ванілопа: Ремиґати і стругати водночас, це дуже смачно, і дуже підіймає настрій. Це дуже-дуже класно!
Ральф: Так. Я вірю. Це класно.
Ванілопа: А я готова стати гонщиком? Ральф, а якщо я нікому не сподобаюсь?
Ральф: Ти? Таке лупате гниденя? Перестань.

Ральф: Гей ти, драже! А поясни мені одну річ: якщо Ванілопи взагалі не мало бути, то чому вона намальована на ігровому автоматі? Що відбувається в цьому карієсному царстві?
Біл-Кислюк: Нічого.
Ральф: Кажи!
Біл-Кислюк: Ні.
Ральф: Залижу!
Біл-Кислюк: Не думаю.
Ральф: Он як. [починає лизати]
Біл-Кислюк: Язик мов наждачка.
Ральф: Цікаво, а як швидко ти злижешся нанівець?..
Біл-Кислюк: Я заберу секрет у могилу.
Ральф: Домовились. [кидає у рота] Недарма тебе Кислюком кличуть!

Ральф: Ну, до зустрічі, президенте Попердія!
Ванілопа: О ревуар, адмірале Безштанько!
Ральф: І прощавулі, баронесо Прищавуллі!
Ванілопа: Бувай, капітане Смердоротий!
Ральф: Аста ла віста, пані...
Фелікс: Ральф!
Ральф: Ну добре, ще поговоримо!
Ванілопа: Еге!

Джерела[ред.]