Не шкодую, що став кіпером. Це моє життя. Сам свідомо обрав свій шлях, від семи років стою у воротах — відчув, що моє. Тому шкодувати про щось не варто. Звісно, є гарні й погані матчі, але такий футбол[1].
Я за рекордами не женуся. Головне — давати користь клубу та збірній. Якщо з’явиться сильніший від мене воротар, залюбки поступлюсь йому місцем. Передусім хочу бути гарною людиною, кількість матчів для мене другорядна[1].
У голосуванні за найкращого гравця року в Україні я проголосував за Андрія Пятова. Матчі «Шахтаря» в Лізі чемпіонів і чемпіонаті говорять про те, що Андрій по праву є воротарем номер один в країні.
Ми з ним давно дружимо і його ставлення до виконання своїх обов'язків, сміливо можна назвати зразковим. До речі, в тому, що збірна України, ворота якої захищає Пятов, останнім часом прогресує, є і його заслуга.[2] — 23.12.2018