Психоаналіз
Психоаналіз (англ. Psychoanalysis) — спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих зв'язків та процесів. Більш конкретно — група психологічних теорій особистості, методів дослідження ментальних процесів, а також методів терапії невротичних захворювань.
Цитати
[ред.]Одна з найважливіших інтуїцій психоаналізу, одне із підставових його відкриттів: щось для нас істотне, визначальне для нашого психічного життя, відбувається в один момент, а проявляється в інший – проявляється і набуває нового значення значно пізніше, внаслідок чогось вторинного, мало не випадкового, але аж ніяк не довільного. А такого, що якимось чином, тим не менше, відсилає і повертає нас до того первинного[1]. — «Психоаналіз і сучасність» |
|||||
— Юрко Прохасько |
Психоаналіз зі своїм концептом індивідуального, неповторного, динамічного, персонального несвідомого проголошує: ні-ні-ні, не родина, не сім’я, взагалі нічого зовнішнього не є тим місцем правдивої автентичності, тим місцем, де ми можемо шукати підстав своєї ідентичності, а тим місцем є несвідоме, наше несвідоме, неповторне[1]. — «Психоаналіз і сучасність» |
|||||
— Юрко Прохасько |
Психоаналіз з його індивідуальним динамічним несвідомим відкриває нам велетенський потенціал емансипації. Можемо емансипуватися від того, здавалося б, найінтимнішого, що нас і визначає, але ми не приречені залишатися під його диктатом до кінця віку[1]. — «Психоаналіз і сучасність» |
|||||
— Юрко Прохасько |
— Карл Краус |
— Кароль Іжиковський |
Примітки
[ред.]