Прохасько Мар'яна

Прохасько Мар'яна

Стаття у Вікіпедії

Мар'яна Проха́сько (нар. 1976) — українська художниця-ілюстраторка, письменниця.

Цитати

Я завжди спостерігаю за людьми. Люблю вивчати людські обличчя.

З досвіду, що у мене вже є, скажу — щоби зрозуміти іншого, треба добре розуміти себе. Тоді іншого можна зрозуміти краще, поставивши себе на його місце.

Щоби знати себе, треба жити життям, не ховатися від життя, а також осмислювати весь свій досвід.

Дорослі не з'ясовують, що ж насправді думають діти — а вигадують щось зі своєї дорослої точки зору. Це стосується, зокрема, дитячої літератури: що дітям подобається.

Місце для нового буде тоді, коли ти чесно пройдеш попередній етап.

Лише через певний час ти розумієш додаткову важливість написаного.

Закон природи такий, що помруть усі, і тут нема про що сперечатися.

Якщо все має свій кінець, якщо смерть існує, і ти нікуди не подінешся, то це означає, що ти маєш обмежений час жити життя.

Свіжий погляд новачка — це везіння, яке стає сильною стороною. Пізніше ти набираєш того, що бракує, і важливою є праця над собою. Разом із тим, не менш важливо робити крок вбік, робити паузи заради оновлення свіжого погляду, який можливий для новачка.

Будь-яка річ, що відбувається навколо, може бути натхненням для творчості.

Якщо говорити про життєвий та творчий досвід — то це важливе вміння: тішитися малими радощами, маленькими речами.

Найбільше мистецтво — це досягти свободи внутрішнього вираження у певних рамках. Цю можливість дає книга, дає будування будинку, і таку нагоду дає життя.

Версії тиші (2023)

Зі збірки «Воєнний стан: антологія», передмова Валерія Залужного, 2023.

Своєю пітьмою війна підсвічує вартість, яку має людський зв’язок, підсвічує так, що саме життя стає йому тотожним. У якийсь спосіб наблизитися до зони бойових дій – це не лише розділити біль, не лише відчути причетність, а й торкнутися голизни цінностей: дружби, вірності, відданості. У час, на який припала моя юність, мої ровесники не гинули на війні, вони вмирали від передозування наркотиками, вчиняли самогубство, втрата сенсу керувала вибором. Війна натомість не залишає іншого вибору, окрім як вибрати сенс.

Щоправда, інтернет дуже поганий, кілька хвилин на дві доби, але я встигаю запитати його, чи хоче він щось конкретне, що він любить. А він встигає відповісти: «Тишину». Його прохання, оце одне слово, розповідає мені більше, ніж могли б розповісти довгі звіряння.

Джерела

• Воєнний стан: антологія. — Чернівці: Видавець Померанцев Святослав, 2023. — 368 с. — ISBN 978-617-8024-39-0