Презумпція невинуватості

Матеріал з Вікіцитат

Презу́мпція невинуватості (презумпція — лат. praesumptio, від лат. praesumo — «передбачаю», «угадую») — правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Цитати[ред.]

  •  

Іноді не знаєш, що гірше: використовувати презумпцію невинності надто часто, чи взагалі відмовитися від неї.[1]«Знак Єдинорога»

  Роджер Желязни
  •  

Люстрація — це влада анкети, новоявлений сталінізм, це спосіб порушити принцип презумпції невинності.[2]

  Мирослав Попович
  •  

Починаючи від народження у пологовому будинку, легша або гостріша в’язнична атмосфера супроводжує наших людей впродовж цілого життя. Дитячі садочки, школи, лікарні, поліклініки, бюрократичні установи, армія, залізниця, суди, міліція-поліція, комунальні служби, морг і цвинтар — все побудоване за законами, в яких головним принципом є презумпція винуватості. У кожному разі ти вже винен, щойно переступаєш поріг будь-якої із цих установ.[3]«Так, але…»

  Тарас Прохасько

Примітки[ред.]