Поль Ланжевен

	Поль Ланжевен
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Поль Ланжевен (фр. Paul Langevin; 23 січня 1872 року, Париж — 19 грудня 1946 року, Париж) — французький фізик і громадський діяч, творець теорії діамагнетизму і парамагнетизму.

Цитати[ред.]

Те, що сьогодні відомо більшості людей, п'ятдесят років тому було привілеєм тільки невеликої кількості вчених; і цей процес триватиме до кінця, оскільки наукове пізнання є одним із моментів колективного пристосування мислення до фактів.^[1]

Ніщо так не сприяє загальному розвиткові й формуванню дитячої свідомості, як знайомство з історією людських зусиль у царині науки, відображеною в життєписах великих учених минулого і в поступовій еволюції ідей. Тільки таким шляхом ми можемо… вселити підростаючому поколінню уявлення про безперервний розвиток і гуманітарну цінність науки.^[2]

На кожному етапі розвитку людства ми зустрічаємося з однією і тією ж тенденцією до перебільшення значення вже отриманих результатів і з вірою в те, що ці результати є «ключем до пізнання всіх таємниць всесвіту».^[2]

Виховне значення науки полягає стільки ж у самому відкритті, скільки в зусиллі, завдяки якому воно досягається; у викладенні законів, як і в їхній історії; у перспективі, яку їхня сукупність відкриває до реальності, у їхній точній відповідності фактам та в дисципліні, яка слугує для їхнього встановлення.^[2]

Теорія перетворює нові факти на нові істини і нові принципи, прагнучи побудувати дедалі повнішу, точнішу, гармонійнішу і корисну картину світу.^[2]

Мою наукову роботу в крайньому разі зроблять інші. Але якщо не захищати науку, то не буде й самої науки.^[3]

Немає іншого шляху зрозуміти ядерну фізику, крім діалектичного матеріалізму.^[4]

У наші дні завдання творців науки — домагатися, щоб досягнення науки не використовувалися на шкоду людству.^[5]

Сьогодні перед тими, хто творить науку, стоїть зобов'язання слідкувати за тим, яке застосування люди роблять з науки.^[6]

Я завжди вважав своїм обов'язком ділити свої сили між служінням Науці й служінням Справедливості.^[6]

Джерела[ред.]

Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.

Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.

[Мысли_о_науке—1973——52-1] Мысли о науке, 1973, с. 52

[Мысли_о_науке—1973——53-2] а ^б ^в ^г Мысли о науке, 1973, с. 53

[Слово_о_науке—1978——57-3] Слово о науке, 1978, с. 57

[Слово_о_науке—1978——75-4] Слово о науке, 1978, с. 75

[Слово_о_науке—1978——118-5] Слово о науке, 1978, с. 118

[Слово_о_науке—1978——144-6] а ^б Слово о науке, 1978, с. 144

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]