Перейти до вмісту

Погодін Михайло Петрович

Матеріал з Вікіцитат
Погодін Михайло Петрович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Петро́вич Пого́дін (рос. Михаил Петрович Погодин; 1800 — 1875) — російський історик.

Цитати

[ред.]
  •  

Я давно вже поділив російську історію на два періоди. Перший — феодалізм з Рюрика, другий — деспотизм з Іоанна III. Рюрикова династія жила у феодалізмі і здійснила той деспотизм. [1]

 

Я давно уже разделил российскую историю на два периода. Первый — феодализм с Рюрика, второй — деспотизм с Иоанна III. Рюрикова династия жила в феодализме и совершила оный деспотизм.

Про Погодіна

[ред.]
  •  

Той Москвич у своїй гордині посмів стверджувати, ніби до пришестя Татар не було Малоросіян у Києві, і що нема слідів малоруського наріччя в Несторевім та інших літописах!! Та зате наш старий Максимович рішуче спростував цю помилку.[1]

 

Тотъ Москвичъ въ своемъ высокомѣріи дерзнулъ утверждать, будто до пришествія Татаръ не было Малороссіянъ въ Кіевѣ, и что нѣтъ слѣдовъ малорусскаго нарѣчія въ Несторовой и проч. лѣтописяхъ!! Но зато нашъ старикъ Максимовичъ рѣшительно опровергнулъ это литературное заблужденіе.

  Іван Головацький, лист до брата, Якова Головацького (1857)
  •  

Мрійник уживався в ньому з ділком, турботи про долю Росії з турботами про свій добробут, вишукана ввічливість, скажімо, до Пушкіна, з грубістю до співробітників… Він був незалежний у своїх судженнях і вмів їх висловлювати з запалом, і в той же час йому траплялося опускатись до відкритих лестощів, до наївного схиляння перед панівною силою, до найегоїстичнішого розрахунку; моральністю він узагалі не відзначався.[2]

  — Леонід Майков, російський історик літератури
  •  

Дивовижна і часто непередбачувана доля неординарних людей: одні з них купаються в променях слави за життя, до інших сучасники бувають байдужі і їхні обдарування високо цінують лише наступні покоління, треті користуються популярністю за життя і виявляються в забутті після смерті.

Погодін належить до третьої категорії людей - через деякий час про нього забули, і ім'я його відомо тільки порівняно невеликому колу осіб, передовсім історикам різного профілю (суспільно-політичної думки, літератури, історіографії, журналістики, видавничої справи та ін.).[3]

  — Микола Павленко, біограф Погодіна, книга «Михаил Погодин» (2003)

Примітки

[ред.]
  1. Національна ідентифікація українців Галичини у XIX — на початку XX століття (еволюція етноніма) / наук. ред. І. В. Орлевич; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії. — Львів: Логос, 2016. — С. 153.
  2. Мазин Константин Анатольевич, М. П. Погодин: человек, историк, публицист, коллекционер, турист…// Современные проблемы сервиса и туризма. 2014. №3.
  3. Тесля Андрей, «Славянский вопрос» в публицистике М. П. Погодина 1830-1850-х гг. // Социологическое обозрение. 2014. №1.