Пероганич Юрій Йосипович

Пероганич Юрій Йосипович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Ю́рій Йо́сипович Перога́нич (нар. 11 липня 1961, с. Сможе Сколівського району Львівської області) — український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, ініціатор створення і співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна».

Цитати

Редагування «Вікіпедії» — це заняття для людей середнього класу. Якщо людина думає про те, де взяти хліб насущний, чи втомлюється від роботи в шахті, вона вечорами не буде писати статті. Тож, за пірамідою Маслоу, це люди, в яких є потреба в самореалізації і бажання ділитися знаннями зі світом.

Я вигадав поняття «вікіпедійна пасіонарність» — число активних редакторів на мільйон населення. Так от, по ньому українці посідають п’яте місце серед усіх народів, які мають понад 40 мільйонів носіїв мови. А перші за пасіонарністю серед усіх націй світу — естонці, ізраїльтяни, шведи, норвежці та фіни.

Я багато пишу про літературу. В мене дружина письменниця й тому я в цьому середовищі спілкуюся. Створюю статті про знайомих людей, яких вважаю енциклопедично значущими, пишу про місця біля рідного села — тобто й на краєзнавчу тематику. В цілому ж — про те, що мені цікаво й хочу дослідити. Пішов у кіно — пишу про фільм, у театр — про виставу.

Для мене «Вікіпедія» — це паркан, де будь-хто може будь-що написати, але на який дивляться мільйони очей, тож будь-хто може виправити. Важливо, що під кожним «шаром фарби» зберігається вся історія редагувань — кожна правка, навіть дрібна — додавання коми, наприклад. Нічого не можна зіпсувати остаточно.

Я от більше інклюзіоніст. Якщо в міжнародній спільноті вважається, що статті про себе гідні мери міст-мільйонників, то я переконаний, що в умовах українських реалій можна писати про очільників усіх, навіть найменших міст.

«Вікіпедія» — це поле інформаційної війни, особливо що стосується історичної та політичної ситуації.

Те, що «Вікіпедія» міняє світ, — це факт. Раніше в бібліотеці імені Вернадського найдовша черга була за енциклопедіями. Тепер там порожньо — всі все знаходять в інтернеті, у «Вікіпедії». А в Британії вже не друкують енциклопедію Britannica — є лише електронна версія.

Журналісти, на мою думку, недооцінюють «Вікіпедію». Їм варто, написавши матеріал про певне явище чи подію, вносити правки в уже наявні там статті, підкріплюючи їх посиланням на свою публікацію в медіа. Це дало би журналістським матеріалам більше переглядів, а також продовжило б їм життя: адже в наш час в інтернеті новини дуже швидко зникають із поля зору.