Керес Пауль Петрович
| Пауль Керес | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Пауль Керес (ест. Paul Keres, рос. Пауль Петрович Керес; 1916 — 1975) — естонський і радянський шахіст, шаховий композитор і теоретик.
Цитати
[ред.]Я не гордую книжковими варіантами. Але ж це величезна втрата для партії, якщо найціннішу її частина машинально розігрують як у книзі, замість того, щоб хоч трохи попрацювати своєю головою. Моїм завданням завжди залишиться знаходження нових, раніше невідомих шляхів у дебюті. Звичайно, я завжди готовий жертвувати одним, двома пішаками за хорошу фігурну гру.[1] |
Про Кереса
[ред.]| — Ксавери Тартаковер |
Шахи були для нього єдиним джерелом життя, яке можна охарактеризувати фразою, якось кинутою під час гри: «Цим ходом білі замість нормальної, спокійної гри починають шукати пригод».[3] |
|||||
| — Вальтер Хеуер, біограф Кереса |
Як турнірний боєць, він навряд чи комусь поступався на земній кулі.[4] |
|||||
| — Михайло Ботвинник |
Я був упевнений, що йому не вистачило характеру справжнього бійця. Зараз я зрозумів інше. Алехін, Капабланка, Ласкер — усі вони гартували себе в безпосередній боротьбі за шахівницею. Тільки так формується сутність молодого шахіста. Я починав у 12 років, грав за дві-три партії на тиждень. Противники були доволі сильні. Але коли я потрапив шістнадцятирічним у чемпіонат СРСР, де за місяць довелось зіграти двадцять важких партій, я витримав до кінця. Керес був позбавлений усього цього, йому довелося вчитися на найвищому рівні, але було вже трішки пізно.[5] |
|||||
| — Михайло Ботвинник |
Звісно, Паулю не пощастило в його шаховій кар'єрі. В інший час, імовірно, він став би чемпіоном світу. Але, як радянський гросмейстер, він не міг кинути виклик Алехінові. Грати з Олександром міг тільки чемпіон Радянського Союзу. […] Спірне питання, що краще: один раз грати матч за чемпіонство світу, чи чотири рази бути другим у змаганнях претендентів? Кересу вдалося останнє.[6] |
|||||
| — Михайло Ботвинник |
Спокійний у житті, він за шахівницею перевтілювався й дивував суперника різкими випадами та безкомпромісною боротьбою.[7] |
|||||
Спокойный в жизни, он за шахматной доской перевоплощался и удивлял соперника резкими выпадами и бескомпромиссной борьбой. | |||||
| — Анатолій Карпов |
Примітки
[ред.]- ↑ Хеуэр, с. 62.
- ↑ Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 157.
- ↑ Хеуэр, с. 62.
- ↑ Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 157.
- ↑ Хеуэр, с. 70.
- ↑ Хеуэр, с. 392.
- ↑ Игорь Савельев. Три дня под звездой Кереса. Архів оригіналу за 2016-04-18. Процитовано 2016-04-18.
Джерела
[ред.]- Хеуэр, В. Пауль Керес. — Москва: Олимипия Пресс, 2004. — 454 с.: ил. ISBN 5-94229-023-9